У рідному місті Виноградові 28-річний красень, Наш Андрій Любка представив свій новий роман "Карбід». На зустрічі можна було придбати книжку і отримати автограф молодого письменника.Перша карбідна презентація відбулась 24 серпня у Празі. І ось земляк у місті свого дитинства – з новим твором і як більш зрілий автор. Молодий літератор повідомив, що кожне місто Закарпаття, майже кожний мер і всі, хто хоч колись був причетний до контрабанди , бачить у його романі сам себе. Але це – вигадані особи. На творчій зустрічі автор стисло переказав зміст книги, звісно, залишивши інтригу – чим і спонукав до придбання і прочитання нового роману. Із задоволенням прослухали присутні уривки з роману «Карбід». Відбулось і вільне спілкування автора з читачами у форматі запитання-відповідь, почули ми і про дивний факт з вуст титулованого земляка:
– Коли я щокварталу отримую від видавництва звіт із продажами, бачу, що Закарпаття купує моїх книжок менше. Із читанням ситуація у нас дуже плачевна. Мало книгарень, літературного життя, публічного спілкування та інтелектуальних дискусій.
Приємно було бачити у залі і групу підтримки молодого літератора: широке родинне коло та друзів-музикантів у повному сімейному складі.
Марія Любка-Гал, мама: « Андрій дуже рано почав читати – у 5 років. Більше з ним займалася бабуся, яка і привила любов до літератури. Десь у класі 8-му розпочав писати вірші – той зошит і зараз зберігаю вдома. Вони зовсім відрізняються від тих, які Андрій пише зараз. Пригадую, коли вийшла перша збірка, я була вражена – мені зовсім не сподобалось, не сподівалась на вірші такого формату.А потім – чим далі, тим краще! Материнське серце моє сумує: дуже рідко буває вдома¸багато їздить по світу. Коли ж приїжджає до нас, йому треба тишу. Моя улюблена поезія « Ти прокинешся зранку».
Іван Стойка, хресний тато: «У школі він також вирізнявся. Написав твір «Перо», листочків так на –надцять, трохи не весь зошит списав. Там був повний літературний сюжет і учнівський твір був схожий на творчу працю. Мені приємно, що хресник відомий практично всій Європі . Сьогоднішня презентація у рідному місті – дуже відповідальна, бо вдома найважче: тут тебе всі знають з дитинства і всі люди тебе впізнають. Зараз я точно можу сказати, що він переріс свій юнацький вік і став зрілим автором і цей перший роман сильно відрізняється від попередніх творів – задиристих і нестандартних.
Віктор Янцо, гурт «Рокаш»: Коли наш гурт розпочинав свою творчу діяльність, моя дружина Ірина казала: за нами слідкує Андрій Любка. А вже потім, коли я ознайомився з його творчістю мені настільки стало приємно, що така людина оцінила нас, що захотілось познайомитись особисто . І випала нагода: ми виступали у Польщі і він спеціально приїхав на фестиваль, щоб послухати «Рокаш». Після того розпочалася творча співпраця. Ми зняли спільне відео до композиції «До милої», а зараз по можливості зустрічаємось на творчих вечорах. Маємо бажання покласти на музику його твір «О, жінко прекрасно». Я – академічний композитор, але сталось так, що зайшов у рок-н-рол, то коли повернусь до академічної творчості, то, може, і напишу якийсь хоровий твір на слова Андрія Любки!
Все було на презентації,нового роману "Карбід" Андрія Любки у рідному місті Виноградові, чудово. Квіти від шанувальниць, автографи. Але… жодного представника районного відділу культури у залі.
Молодий літератор на завершення творчої зустрічі дав нам бліц-інтерв’ю:
– Не буду оригінальною у запитанні. Чому «Карбід»?
– Через те, що головного героя звати Карбід. Насправді він вчитель історії місцевої школи. Звати його Михайло Олексійович, але діти дали це прізвисько через те, що у нього своєрідний запах, схожий на карбід кальцію.
– Передвісником виходу книги стали мукачівські події…
– Сама подія, що відбулась у мирній області, безумовно, була для мене шоком. Можливо, навіть ця перестрілка стала добрим передвісником книжки, бо всі почали цікавитись контрабандою і тут бац: виходить книжка про це. Можливо ці події і допоможуть просуванню книжки до читача. Але з іншого боку я задоволений тим, що мені, як письменнику, вдалося вловити дух часу. Я почав писати роман два роки тому і тоді вже думав,що ця тема цікава і ці персонажі справді гідні літератури, бо це колоритні люди і через це вони можуть бути певним символом і Закарпаття, і цілої України, і взагалі – Східної Європи.
– Перша презентація «Карбіду» відбулась у Чехії, тепер вдома. Які враження від Праги і рідного міста?
– Я ніколи не робив тут презентацій, тому сам хотів представити роман у Виноградові і здалося, що «Карбід» – слушний час, а тема контрабанди близька рідному місту. Місто Ведмедів, в якому відбувається дія роману, до якоїсь певної міри нагадує Виноградів.
– Чи ти вже став космополітом?
– Я не знаю, чи вкладаєте ви щось негативне в це слово… Так, я давно космополіт . Але так побудоване моє життя: багато презентацій, поїздок, участі у фестивалях, дискусіях. Потім їду за кордон на письменницьку резиденцію – у жовтні вже буду у Швеції. Зачинюся, телефон відключу і там буду писати нову книгу. Я ніколи не ставив перед собою просвітницьких цілей: починав писати і продовжую це робити для власного задоволення. Щоб написати книжку, мені потрібно спочатку полюбити цього головного героя. Пишу, в першу чергу, для себе, а вже потім це все стає книжками.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.