АБИ ВЕСІЛЛЯ ВДАЛОСЬ…

Яке воно закарпатське весілля? Нині… практично схоже на будь-яку подібну «святково-обрядову церемонію»  в регіонах України…А ось у минулому – ,направду, унікальне дійсно із низкою забобонів та ритуалів…

с.Калини Тячівського району

Взяти хоча б «оголоски у попа» – традицію за три-два тижні до вінчання (коли молодята розповідали священику про свій намір, а він записував їх імена у церковну книгу) щонеділі повідомляти пастві в храмі про бажання парубка і дівчини побратися. Якщо хтось із місцевого населення був проти – мусив сказати причини, з яких не могли це здійснити «закохані».

До речі, заручинам в низинних районах Срібної Землі раніше передували «визвідини», коли родина хлопця  дізнавалась, ніби ненавмисно зайшовши на гостину до хати молодиці, чи пара вона легіню…Чи годиться з такою сім’єю ріднитись…

с.Буштино Тячівського району

«Не позаздрити було й у юнакові – 80% одружень до 20-30 років 20 століття були «звідними» – тобто за домовленістю між батьками. Діти не мали права голосу, навіть, якщо серце рвалось до іншого, іншої…», – розповів Василь Коцан – кандидат історичних наук. 

«Йти під вінець» дозволялось , до слова, лише у вівторок і четвер. Борони Боже у пісні дні: понеділок, середу, п’ятницю. Лише після Другої світової до зазначених днин додали суботу.

Зачіски наречених, с.Кошельово Хустського району

Що ж до найоригінальніших прикмет, «заговорів», звичаїв, про які забули, і, можливо, даремно, то варто «згадати, наприклад, те, що «нареченій, – зазначає Василь Васильович, –  під час «одягання» годилось «ривати», щоб в останній раз, а також обов’язково до вбрання їй кріпили голки чи булавку – «проти злих очей». Ще дівчина, якщо воліла, аби дітки були схожі на неї, вийшовши з оселі мусила тричі покрутитись, «позираючи» на своїх рідних. Коли ж прагла, аби з’являлися на світ сини і єдина була донька, переступаючи поріг церкви після вінчання, мала оглянутися в бік лісу і промовити: «Всі в хащі дуби, одна береза», а зайшовши до оселі чоловіка молода невістка здебільшого розбивала яйце, «аби так легко родити, як воно розбивалося» .  

наречена з с.Іза Хустського району

Успінський піст, який триватиме включно до 27 серпня, і після якого знову можна буде одружуватись, бо наразі вінчання – не відбуваються, дає ще можливість підготуватись ретельніше до весілля…І, можливо, запозичити деякі обряди з сивої давнини, аби весілля вдалося!  

с.Ужок Великоберезнянського району

с.Богдан Рахівського району

с.Ясіня Рахівського району