МОЗ посилює контроль за приватною медичною практикою

Для забезпечення прав та підвищення безпеки обслуговування населення Міністерство охорони здоров‘я України пропонує ввести заборону фізичним особам–підприємцям здійснювати господарську діяльність з медичної практики за 30 лікарськими спеціальностями.

Ця заборона, згідно з проектом наказу МОЗ, розміщеному на сайті відомства, стосується, зокрема, таких профільних напрямів, як «анестезіологія», «дитяча анестезіологія», «дитяча гінекологія», «дитяча нейрохірургія», «інфекційні хвороби», «медицина невідкладних станів», «нейрохірургія», «онкологія», «онкогінекологія», «онкохірургія», «ортопедія і травматологія», «променева терапія», «рентгенологія», «трансплантологія», «токсикологія», «хірургія», « хірургія серця і магістральних судин».

Експерти МОЗ зазначають, що чинні на сьогодні ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики не дозволяють контролюючим органам повною мірою об’єктивно оцінити відповідність вимогам галузевого законодавства приватних підприємців, а також перевірити наявність у заявників необхідної матеріально-технічної бази, можливість використання ними сучасних технологій, а також забезпечити права і безпеку пацієнтів. 

Тому існує гостра потреба посилити вимоги і заходи до фізичних осіб, які здійснюють приватну медичну практику, а також обмежити їх можливості в цій сфері для забезпечення повноцінного і ефективного контролю з боку держави.

Відповідно до національного законодавства, медична практика — це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями та реабілітацію хворих та інвалідів, яка здійснюється особами, які мають спеціальну освіту.

Міністерство охорони здоров’я України, що визначено законодавством органом ліцензування деяких видів господарської діяльності, в тому числі медичної практики, видає і переоформляє ліцензії; приймає рішення про визнання ліцензій недійсними, анулювання ліцензій; формує та веде ліцензійний реєстр; здійснює контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов тощо.

Основу існування приватної медичної практики закладено в статті 49 Конституції України, де підкреслюється, що держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Стаття 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» розвиває положення Конституції і визначає, що медична практика може надаватися підприємствами всіх форм власності з реєстрацією та діяльністю в порядку, визначеному законодавством. Медична допомога може також надаватися і в порядку індивідуальної підприємницької діяльності, набуваючи характеру приватної медичної практики.

Основний обсяг медичних послуг в Україні виявляється в державному секторі, але з кожним роком у громадян зростає популярність послуг приватного сектору. На кінець 2012 року кількість діючих ліцензій МОЗ на проведення господарської діяльності з медичної практики становила близько 18 тисяч.

Джерело – Інформаційно-аналітичний бюлетень КМУ