На Закарпатті виноградники займають майже 4 тис. гектарів. Цього сезону в області розраховують зібрати понад 23 тис. тонн врожаю, що вважається хорошим показником. Та він навіть й близько не дотягує до того, чим родив сонячний край раніше.
Рівно 25 років тому була зупинена так звана антиалкогольна кампанія, старт якій у травні 1985 року поклала постанова Центрального комітету КПРС про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму. За три роки кампанії на Закарпатті вирубали понад половину виноградників. Їх і досі не вдалося повністю відновити.
«У цій сфері я працюю з 1969 року, пам’ятаю, яким прославленим було наше підприємство, – пригадує головний інженер виробництва агропромислової фірми «Леанка» Лариса Большакова. – Ми випускали 28 вин. Марочні «Середнянське», «Іршавське», «Квіти полонини», «Перлина Карпат», і «Променисте» – одне з найкращих вин України. Або ж «Троянда Закарпаття», яке прославило нас навіть за кордоном».
«Троянду Закарпаття» виробляли не щороку, а лише у так званий хороший рік, із рожевого трамінера. Після відстоювання у дубовій діжці напій набував характерного квітково-димчастого букету. До початку всесоюзної боротьби з пияцтвом і алкоголізмом велике виноробне підприємство заливало у діжки до 5 тис. декалітрів виноматеріалу. Нині цього винограду в Закарпатті – обмаль. 28 років тому він пішов під «антиалкогольну» сокиру.
«Зараз ми маємо 1,3 тис. га плодоносних виноградників, із них близько 800 га – це «європейці»: Леанка, Трамінер рожевий, Мускат. Деякі сорти, як Фурмінт і Липовина, повністю знищені, їх не можна відновити» – нарікає пані Лариса.
Поблизу Ужгорода, де колись пролягали розкішні виноградники, зосталася хіба чверть з колишніх обсягів. Південні пагорби, у минулому засаджені лозою, і досі стоять пусткою. Але виноградник, який був закладений у 70-х роках ХХ століття, таки вцілів під час кампанії. Тут росте Каберне – класичний сорт для сухого червоного, й триває його збір.
…Колись Бобовищанське підприємство, що на Мукачівщині, мало тисячу гектарів лоз. Залишилось – 256 га. Тут винищили саме європейські сорти.
«Були вирубані такі сорти, як Іршаі Олівер, Матраса, Леанка. Цих сортів на Закарпатті зараз дуже мало. Залишили лише Ізабеллу через родючість: понад 100 центнерів з гектару», – розповідає головний агроном Бобовищанського винзаводу, винороб Василь Анталовський.
Ізабелла практично не потребує догляду. У часи антиалкогольної кампанії із цього сорту офіційно виготовляли сік, а неофіційно, кустарним способом, самогон і вино. Хоча у виноробському світі напої з таких гібридних сортів як Ізабелла, заборонені – їх вважають некондиційними.
Зараз на Закарпатті прагнуть потроху відновлювати європейські лози. Однак ті, які висаджують нині, не до порівняння з класичними сортовими «старої школи».
Нині приватні винороби потроху відроджують виноградники, привозять саджанці та прищепи елітних лоз з-за кордону. Та до повного відродження ще далеко. Пішло в небуття ціле покоління закарпатських виноградарів. Бо непродумана кампанія знищила не лише лози. Вони поламала і долі – кажуть винороби.
Коли пішли під сокиру лози, виноградарі подались шукати іншої праці, а земля занепадала. Від цього край і досі не оговтався – вважає великий патріот і не менший винолюб Павло Чучка. Він переконаний – вбили не тільки лози, а й закарпатську гідність.
«Антиалкогольна кампанія Горбачова обернулася у нас на Закарпатті, як, зрештою, і на Одещині, і в Криму, проти людей, – переконаний він. – Вирубку виноградників у нас я б порівнював із вирубуванням маслинових садів, якими у війнах в античному світі займалися агресори».
Торік у виноробській області виготовили трохи більше мільйона декалітрів п’янкого напою. Врожай-2013 радує, сезон збору винограду і закладання виноматеріалу триває, і закарпатці сподіваються, що цей рік буде продуктивніший за попередній.
Довідково. У травні 1985 року вийшла постанова Центрального комітету КПРС про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму, яка дала старт так званій «антиалкогольні кампанії», що була серед перших «акцій» перебудови. У документі пияцтво називалося не тільки величезним соціальним злом, але і причиною багатьох економічних проблем. Передбачалося підвищення роздрібних цін і одночасно різке скорочення виробництва лікеро-горілчаної продукції. Справа дійшла і до вирубки виноградників. І, як не дивно – навіть фруктових садів. По всій країні здійснювалася пропаганда тверезого способу життя, організовувалися товариства тверезості. Підсумки «антиалкогольної кампанії» були неоднозначними. Здійснення «боротьби з пияцтвом» призвело за 2 роки до зниження виробництва вина і горілки в країні вдвічі. Приблизно в 2,5 рази скоротилося і споживання алкогольної продукції. З одного боку, при цьому росла тривалість життя та народжуваність, скорочувалася смертність, знизився загальний рівень злочинності. З іншого боку, «антиалкогольна кампанія» різко знизила бюджетні надходження, створивши до того ж сильну соціальну напругу. Почало зростати виробництво підпільних сурогатів та самогоноваріння, стали набагато поширенішими наркоманія та токсикоманія. Це негативно позначалося на здоров’ї населення. З 1985 по 1988 державний бюджет не дорахувався близько 67 млрд рублів. У 1988 році антиалкогольна кампанія провалилась і була скасована.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.