Покровську православну, Цегольнянську церкви, Василіанський монастир та Монастир святого Василія Великого відвідали учасники традиційних відкритих екскурсій в Ужгороді.
Закарпатці особливо ставляться до храмів та релігійної складової своєї історії. Але й ті, хто щонеділі відвідує церкву не завжди знають усі таємниці появи того чи іншого храму в місті. Саме про це йшла мова під час чергової відкритої екскурсії у неділю. Юрій Данилець доцент кафедри історії України істфаку УжНУ на три години отримав вдячних зацікавлених екскурсантів, які з площі Театральної вирушили у напрямку маленької Покровської церкви на Православній набережній.
Покровська церква:
Збудована у 1930 році, кажуть, створена як зменшена копія Коломенського храму під Москвою. Вона має ще одного близнюка – храм св. Василія у словацькому містечку Медзилаборце. Ініціаторами будівництва в Ужгороді виступила невелика громада російських і галицьких емігрантів, котрі осіли в нашому місті на початку минулого століття. Покровська церква була задумана й зведена як своєрідний пам’ятник воїнам, що загинули під час Першої світової війни. Для організації робіт запросили священика, архітектора та будівельника отця Всеволода Коломацького. До речі, отець Всеволод побудував ще кілька православних церков у Чехії та Словаччині (всього за життя близько 90 храмів). За радянських часів у церкві був музей історії релігії та атеїзму. Іконостас у церкві також створювався на пожертви вірників, більшість з яких мали у ньому свої «сімейні» ікони.
Василіанський монастир: (нинішнє приміщення фізичного факультету Ужгородського національного університета).
Наступним ми відвідали колишній православний храм, що належав грецькій громаді, який був збудований у 1789 році. У 1900 – маєток було продано мукачівській греко-католицькій єпархії, яка звела у 1911-12 рр. там монастир. На поч. 60-х років храм перетворили на склад, а згодом віддали університету.
Цегольнянська церква, на одноіменній вулиці, була відбудована і розписана у 1992-1997 роках «…з Благословення високопреосвященнійшого Євфимія-Архієпископа мукачівського та ужгородського при настоятелі протеієреї Іоанні-Моланич, голови парафіяльної ради Василя Дякулича, на значні кошти Миколи Писарчука та пожертвування парафіян», – зафіксовано на стіні церкви (у 1997 році). А історія храму веде до 18-го століття. Саме тоді було вирішено побудувати в Ужгороді нову церкву для греко-католиків, яких з кожним роком ставало все більше. Місцева влада у 1787 році викупила земельну ділянку у родини Долинаїв на Цегольні. Саме за сприяння казни, намісника Ужанського отця Івана Шустая та за проектами інженера й архітектора казни Йожефа Фрідгофера почалося будівництво, яке завершили у 1802 році. Освячував його наймовірніше єпископ Андрій Бачинський. Під церквою розташували родинні склепи меценатів приходу – членів сімей Черських та Ляховичів. У роки Радянського Союзу храм перетворили на обчислювальний центр. У лютому 1949 року його передали православній громаді і парохом став колишній греко-католицький священик Михайло Пензель, котрий підписав перехід до православ’я. У 1951 році Преображенський храм на Цегольні закрили, іконостас передали у Сторожницьку церкву св. Кирила і Мефодія, вежу зруйнували, дзвони розбили, а у 1953 році приміщення віддали Ужгородському державному університету.
«Колись у стінах цієї церкви були розписи угорського художника Ігнатія Рошковича, але за радянських часів їх знищили», – розповів екскурсовод Юрій Данилець.
Вознесенський монастир
Сучасний храм збудований у 2012 році. Нещодавно там встановили хрест з білого каменя. Ведеться будівництво каплички. У монастирі зберігаються реліквії: частинка хреста, на якому розп’яли Сина Божого, ікона Божої Матері, привезена зі Святої Гори Афон. Щомісяця її виставляють для поклоніння вірників.
4–ри храми, звісно, це далеко не увесь релігійний Ужгород. Але це дуже важлива його складова. Далі, очевидно, буде!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.