Традиційні рушники ручної роботи ніколи не вийдуть з моди – переконані закарпатські майстрині. Якщо у низинних районах переважають квіткові мотиви, то серед суворих горян цінуються графічні орнаменти. Вишивальниця з Міжгір»я Ганна Рущак лише п»ять років тому вперше взяла в руки голку з кольоровою ниткою і вишила перший рушник. Сьогодні їх кількість полічити складно.
«Очевидно, любов до вишивання і хист дається людині з генами, – розповідає пані Ганна. – Якось дуже швидко засвоїла кілька технік, які тепер поєдную на одному рушникові. Це низинна, вирізування, заплетення та гладь – виходить дуже симпатично».
Два великі та один малий рушник за місяць – з такою швидкістю пані Ганна виконує замовлення. А їх вистачає, адже вишиває вона здебільшого весільні рушники. Їх і купують відразу кілька штук, під каравай, для весільних старост та хрещених батьків.
«Влітку темпи дещо зменшуються, – сміється вишивальниця, – адже треба і по господарству роботу робити. А от довгими зимовими вечорами я із задоволенням під гарну верховинську пісню кладу стібок за стібком і думаю про тих людей, які вподобають мою працю та під моїми рушниками розпочнуть своє спільне життя».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.