Уявіть собі – власник прибуткового магазину не пожалкував безплатно віддати частину приміщення іншій людині та ще й направив до нього своїх же покупців. Неймовірно, але щось дуже схоже сталося зі скандально відомим ужгородським жеком № 5.
Розрита траншея у 2011 році, через що кілька будинків лишилися на тривалий час без електрики; спроба забрати частину скверу під приводом зведення диспетчерської служби (на фото); відчуження квартири із міської власності у приватну – ось лише кілька скандалів, пов’язаних із діяльністю комунального ЖРЕРу № 5, котрий очолює представник Партії регіонів у міськраді Анатолій Ковальський.
А нещодавно стало відомо: підприємство, що належить громаді, ще 2012-го року віддало 28 багатоповерхівок на обслуговування приватній структурі. Відтак квартплата з цих будинків іде поза муніципальне господарське утворення, яке за результатами роботи 2011 року із таким «господарюванням» зазнало збитків на 104 тисячі гривень.
«Допомагає» жеку № 5 підмітати вулиці й надавати інші комунальні послуги приватне підприємство «Двірник». Як уже писав «Замок» (№ 18 від 11 квітня – Ред.), саме це ПП від міської влади отримає цього року ще й 67 тисяч гривень за косіння трави на вулицях, котрі закріплені за ЖРЕРом.
Тепер же відомо: «Двірник» із жителів 28 багатоповерхівок бере ще й квартплату.
А все тому, що керівник 5-го жеку Анатолій Ковальський без рішення виконкому чи депутатів міськради, без тендерів чи конкурсів 3 січня 2012-го року уклав договір із приватною структурою. Відтак частину мікрорайону обслуговує уже не ЖРЕР, а саме ПП «Двірник».
У розпорядженні автора матеріалу опинився договір між комунальним і приватним підприємствами. Його копію на наш інформаційний запит надали в Департаменті міського господарства Ужгородської міської ради. Начальник структури Олексій Касперов погодив документ своїм підписом.
Отже, суть угоди: ПП «Двірник» надає ужгородцям ті ж послуги й за тими ж тарифами, що й жек. Водночас ЖРЕР має право в односторонньому порядку й будь-коли припинити таку співпрацю.
Чому ж муніципальна структура так легко віддала приватній будинки, а відтак і надходження від квартплати?
Імовірно через те, що ПП «Двірник» є реальною власністю не кого-небудь, а директора жеку. Принаймні про це свідчить те, що у двох структур однакові юридичні адреси вул. 8 Березня, 28 – і навіть службові номери телефонів. Крім цього, рахунки двох структур відкриті в одному й тому ж банку. А ще 2012-го керівником «Двірника» була Наталія Петрішка – за нашими джерелами, вона працювала заступницею пана Ковальського у ЖРЕРі № 5, а нині очолює інший жек – № 1. «Двірник» же має у начальниках Ольгу Суботіну.
Навіщо комунальній структурі підприємство-супутник, у якому, за нашою інформацією, працюють ті ж двірники, що й у самому жеку?
У КП ЖРЕР № 5 таке питання журналіста проігнорували.
Тож лишається припускати: у дружній співпраці жеку та «Двірника» закладена схема, що дозволяє гроші ужгородців за комунальні послуги спрямовувати не на наповнення міської скарбниці, а до приватної кишені людей, що курують комунальну структуру Ужгорода.
Схоже, така ситуація і керівника Департаменту міського господарства, і, власне, усе керівництво обласного центру цілком задовольняє.
Ярослав ГУЛАН, бюро журналістських розслідувань «Варто ЗНАТИ!»
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.