Кілька громадських організацій, зокрема й Закарпатський громадський центр, спробували отримати генеральні плани міст і несподівано зіштовхнулися зі значними труднощами – мерії не бажають оприлюднювати власні плани щодо розвитку своїх міст, хоча, як вважається, роблять це для покращення життя мешканців.
Сьогодні, 2 квітня, в прес-центрі «Закарпаття» координатор Закарпатського громадського центру Володимир Феськов та голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчик розказали про не надто втішні результати моніторингу.
«Наприкінці минулого року ми вирішили поцікавитися, чи доступні генплани основних міст Закарпатської області, — розказав Володимир Феськов. — Так само робилося по всій Україні. Ми відправили 13 запитів про доступ до інформації. Перш за все просили рішення рад, якими плани були затверджені. Також просили надати інформацію, які документи є засекреченими, а які у вільному доступі. Відколи діє Закон про доступ до публічної інформації, вся інформація має бути оприлюднена на сайтах рад і доступна відповідно до запитів громадян».
В результаті, каже Володимир, жодна відповідь, яку Громадському центру відправили з міськвиконкомів, не містить конкретики: «Ми достеменно не дізналися, з яких документів складаються плани. Кілька рад запропонували прийти й ознайомитися на місці, бо плани надто об’ємні. Так зробили Перечин, Тячів. Свалява запропонувала ознайомитися із технічним завданням, за яким буде робитися генплан.
Що стосується всіх інших міст, то отримали відповідь, що генпланів немає. Так сказали в Іршаві. В Рахові, Хусті відповіли, що генплан в розробці й надати їм нічого. В Берегові, Виноградові, Ужгороді, Мукачеві, Чопі заявили, що інформація містить службову таємницю. Крім того, в Мукачеві повідомили, що розробляють план до 2020-го року. Незабаром будуть громадські слухання, після чого його затвердять і оприлюднять».
Що стосується обласного центру, то в ньому, за словами громадського активіста, склалася парадоксальна ситуація. З одного боку Ужгород оголосив місячник громадського обговорення генплану, чим задекларував цілковиту відкритість. З іншого, отримати документи виявилося не так просто, керівництво міста не мало бажання ділитися інформацією.
«Уявіть собі, що хочете відкрити магазин, наймаєте керівника, він деякий час працює і ви хочете дізнатися результати. Приходите до найманого керівника і просите дати книгу бухгалтерії, а він відповідає: вибачте, але це моя конфіденційна інформація, — продовжила Олександра Матвійчук. –Таку ситуацію маємо з генпланами. Ми — власники ресурсів, але нам забороняють надати інформацію. Генплан за наші гроші розробляється людьми, яких ми винаймаємо. По всій Україні не маємо доступу до цих документів, які дають відповідь на питання, як зміниться місто. Це нонсенс з правової точки зору».
За результатами моніторингу громадські активісти виявили, що в 459 містах України 30 мільйонів мешканців позбавлені доступу до документів генеральних планів.
«Нам очевидно, що питання не в фінансах, а просто в небажанні ділитися інформацією. В Броварах навіть депутатам, які ухвалювали генплан, не дали його подивитися. А в Жданівці Донецької області, після того, як ми звернулися, мер міста домігся зняття грифу секретності. Тобто це можливо, якщо є бажання», — пояснює Олександра.
«До чого може призвести приховування генплану? В Ужгороді нині, як бачимо, відбувається зло з зеленими зонами, МАФи виникають, як гриби після дощу. Все це тому, що ніде не прописано, що це зелена зона. Відбувається бардак, а влада не проявляє бажання навести порядок», — підсумував Володимир Феськов.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.