Другі поверхи: зникома краса (ФОТО)

Обласний центр напередодні весни не становить враження готового до пори року, яку вважають часом відродження і розквіту. Це стосується як проблем із дорогами, тротуарами та сміттям, так і з будівлями, у тому числі архітектурного центру.

Другі поверхи старих будинків – видовище цікаве. З першими поверхами історія інша: вони масово пристосовані під комерцію, і найчастіше це призвело до повного перелицювання фасадів, знищення столярки і нерідко – зашиття плиткою (і цю тему uzhgorod.in

 Регулярно порушує). Водночас за ними так-сяк доглядають (хоч і найчастіше ТАКІ ремонти ще гірші за відсутність жодного). А от фасади, що на рівень вищі – цілком інший світ. Як правило, на других поверхах іще зостаються квартири, і там будівлі не зазнали великих змін і перебудови: ми бачимо там і ліпнину, і вишукані карнизи, автентичну столярку… Туди не досягла блискуча плитка, яку колись комусь незрозуміло чому прийшло голову ліпити на фасади, і ще не всюди оселились пластикові вікна . Та час невмолимий. І фасади тихо «помирають» від старості. Подекуди – просто осипаючись.

У тому, що не знають, що із ними робити, вже неодноразово зізнавалася міська влада: на других поверхах більшістю – приватизоване житло й місто не збирається «комусь ремонтувати фасад». Самі ж мешканці цього теж вочевидь не надто прагнуть, переважно зі зрозумілих причин: ремонт історичної споруди – задоволення не з дешевих. А часом і нарікають: у містах поширена практика, коли фасади в історичному центрі відновлюють таки за повного або частково фінансування з бюджету.

«Поки що де ми просунулися – це звернення до Президента і Прем’єр-міністра щодо виділення кошті на приведення до ладу центральної частини Ужгорода з нагоди його ювілейного дня міста. Йдеться про 70 мільйонів і якщо вони будуть виділені, беремося за розробку проекту реконструкції центральної частини міста», – говорить перший заступник міського голови, куратор комунальної сфери Віталій Семаль.

«Якщо мова про житло, то ним опікуються житлово-експлуатаційні організації, тобто ЖРЕРи чи то товариства, які збирають з мешканці кошти за обслуговування. Цих коштів бракує і вони спрямовуються на утримання території, ремонти під’їздів і такі поточні ремонти. А на такі капітальні ремонти – коштів нема».