Янукович ветував закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр», яким передбачалося введення біометричних паспортів в Україні. Свої пропозиції до законодавчого акту глава держави вніс на розгляд парламенту.
Президент Віктор Янукович повернув Верховній Раді зі своїми пропозиціями закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр», яким передбачалося введення біометричних паспортів в Україні.
Пропозиції глави держави до згаданого закону, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному порталі парламенту, датуються 30 жовтня. 19 листопада вони були передані на розгляд керівництва Ради.
Текст пропозицій в даний час на сайті парламенту відсутній.
Як повідомлялося, 2 жовтня Рада прийняла закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр». Документ передбачав запровадження електронних паспортів — документів з електронним носієм біометричної інформації для виїзду за кордон у відповідності зі стандартами Міжнародної організації цивільної авіації (ІCАО).
Законом пропонувалося встановити, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій інформації, при чому видається він не пізніше, ніж через 30 календарних днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання. В електронний паспорт вноситься: назва держави, назва документа, прізвище та ім’я особи, стать, громадянство, дата народження, унікальний номер запису в реєстрі, номер документа, дата закінчення терміну дії документа, дата видачі документа, що видав документ уповноважений орган, місце народження, фотографія і підпис особи. У паспорт за письмовою заявою можуть бути внесені дані батьків або опікунів особи.
До цього, ще в минулому році, Рада на вимогу Януковича вже один раз відхилила прийнятий нею ж законопрокект «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України», який передбачав введення «безальтернативної технології виготовлення документів». У Мін’юсті з цього приводу заявляли, що закон посилив би монополію концерну ЄДАПС, оскільки дозволив би приватній структурі ЄДАПС і «небайдужим» до її долі народним депутатам у найближчі роки отримати з кишень українців 60 млрд грн.
Нагадаємо, 9 листопада громадська рада при Міністерстві юстиції України спільно з громадською радою при Державній службі з питань захисту персональних даних провели круглий стіл на тему «Введення біометричних документів в Україні: доцільність, актуальність і перспективи».
Експерти, що брали участь у круглому столі, прийшли до висновку, що закон не може і не повинен бути введений в дію в цієї редакції і тому не повинен бути підписаний президентом України, оскільки:
1. В центр законопроекту поставлений інтерес держави, а в певному сенсі — і бізнес-структури автора закону Василя Грицака, на противагу інтересам та правам особи і захисту її приватності.
2. В законопроекті не визначено конкретної мети створення єдиного демографічного реєстру — глобальної мегабази персональних даних, а також не визначений володілець бази, який повинен відповідати за збереження та непоширення цих даних.
3. Зміст законопроекту порушує принцип ненадмірності та пропорційності збирання персональних даних — основних вимог міжнародного права.
4. Введення в дію цього законопроекту може викликати створення реальної загрози несанкціонованого доступу невизначеного кола осіб до персональних даних мільйонів осіб в Україні.
5. Законопроект містить велику кількість відсилань до ще неіснуючих норм законодавства України, а також містить положення з надмірним делегуванням нормотворчих функцій органам виконавчої влади (зокрема, їм належить визначити, які саме додаткові біометричні дані буде внесено до реєстру, перелік документів, які має подавати особа для отримання біометричних документів, вартість послуг тощо).
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.