Олександра, 5 курс: «Оскільки я п’ятикурсниця, то найбільше мене хвилює подальше працевлаштування. Навіть якщо закінчу університет із червоним дипломом, нема гарантії, що отримаю хорошу роботу. Молодих спеціалістів нікому не треба. Обов’язково потрібен стаж роботи, а звідки його взяти, якщо без стажу ніхто не бере на роботу? Ось такий парадокс. Та напевно, як і всіх хвилює розмір стипендії, умови навчання та де гарно відсвяткувати День студента».
Тарас, 1 курс: «Зараз мене найбільше хвилюють двоє викладачів, точніше, як здати в них іспити і зберегти стипендію. Зараз це головні проблеми, а не щось глобальне».
Юрій, 5 курс: «Що може хвилювати студента більше, ніж чи матиме він роботу? Основна проблема — що буде далі».
Ірина, 4 курс: «Найбільше мене хвилюють три речі. По-перше, те, що потрібно доїжджати. А це трата часу, непідходящий розклад руху маршруток, ціни на квитки, тому мушу винаймати квартиру. По-друге, те, що в університеті купа кафешок, а нормально поїсти можна лише в столовій, де завжди нема місця і персоналу для обслуговування не вистачає. Як результат, напихаємося будь-чим. А по-третє, це ущільнений навчальний графік, що не дозволяє одночасно і вчитися, і працювати. А нам вже потрібно підшуковувати собі місця роботи».
Яромир, 5 курс: «Зміна шкали оцінювання, що може вплинути на кількість отриманих стипендій. Якщо ще донедавна 3,5 бали перекривали 4,5 бали і давало середнє арифметичне 4, чого достатньо для стипендії, то тепер ці половинчасті бали відмінили. Та й у стобальній шкалі зміни не на користь студента. В принципі, ці нові бали стимулюють вчитися, але багато злетять із стипендії».
Юлія, 4 курс: «Найперше, хвилює – сесія. Хочеться скласти її на позитивний результат і зберегти стипендію. Хоча її розмір не дуже тішить. А з глобальнішого – студентське житло. Це дорогі квартири або гуртожитки із старезним ремонтом і без води. А про студентські сім’ї й годі говорити. Найбільша проблема – це молодіжне, студентське житло».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.