Питання будівництва притулку для бездомних тварин в Ужгороді «Замок» порушував уже не раз. Ідея виношується зоозахисниками вже ледь не десяток років, однак утілити її в життя міська влада так і не спромоглася.
У жовтні в Ужгороді собаки покусали 12 людей
Між тим медики б’ють на сполох: лише за жовтень в обласному центрі умовно безпритульні тварини покусали 12 осіб (йдеться лише про тих, хто звернувся до міської поліклініки). Приблизно на стількох же бездомні собаки нападають в Ужгороді щомісяця, тож проблема надзвичайно актуальна.
Керівник організації «Допоможи другу» Віра Романова розповідає: нині на вулицях закарпатської столиці справді можна побачити більше безпритульних псів. Є й кілька зграй, які гуляють свої собачі «весілля», хоча цього явища уникнули б, просто стерилізувавши кількох самок.
«Стерилізація однієї тварини коштує від 150 грн, – розповідає зоозахисниця. – За півроку силами членів нашої організації цю операцію зроблено понад 40 собакам, знайденим на вулиці. Та, щоб успішно контролювати чисельність бездомних псів в Ужгороді, обов’язково потрібен притулок».
Такий заклад міська влада привселюдно пообіцяла ще в квітні цього року. Навіть підтримала ініціативу міністра МНС Віктора Балоги й долучилася до підписання відповідного Меморандуму. На те, що проблема безпритульних собак має бути нарешті розв’язана цивілізованими методами, Віктора Балогу, котрий є куратором нашої області від Кабміну, наштовхнули події в Берегові, котрі сталися в березні цього року, коли скажений пес покусав дев’ятьох мешканців райцентру.
Меморандум, який підписали й міські голови Ужгорода, Мукачева, Берегова, Хуста, Чопа, мав на меті скоординувати дії чиновників, захисників тварин і благодійників у вирішенні проблеми. «Надзвичайний» міністр пообіцяв допомогти з облаштуванням притулків у кожному з цих та інших міст Закарпаття, натомість муніципальні адміністрації мали подбати про виділення землі під такі заклади, а громадські організації – забезпечити на волонтерських засадах їхню роботу.
Нині Віра Романова розповідає, що волонтери готові приступити до роботи, однак міська рада досі не може навіть показати чітких меж майбутньої території притулку. «Не знаємо, чому виділення ділянки так затягується. Якби ж то її просто обнесли парканом, ми б уже почали власними силами щось там налагоджувати. Ну, хоча б завезли туди перших псів, яким ніяк не можемо знайти господарів, узялися б упорядковувати вольєри».
Замість притулку — поле з чагарником
Для облаштування притулку Ужгородська міська рада ще влітку виділила територію за очисними спорудами. Віра Романова каже: зоозахисники не надто задоволені віддаленістю цієї ділянки, адже планували водити сюди дітей на екскурсії й залучати до роботи літніх волонтерів, котрим буде важко долати таку відстань без транспорту.
«Замок» вирішив подивитися, на якій стадії будівництво притулку нині, адже ще в серпні, під час підготовки публікації на тему безпритульних тварин, начальник міського відділу санітарії та благоустрою Олександра Турянчик розповідала, що землю під собачий притулок міськрада виділила, «нині паралельно виготовляють державний акт і готують проектно-кошторисну документацію, а до конкретної роботи можна буде взятися після вересневої сесії».
Однак надворі вже листопад, а, судячи з того, що ми побачили на території за очисними спорудами, до конкретної роботи в міських чиновників так і не дійшло. Насамперед слід сказати про дорогу, яка веде до майбутнього притулку. Її зоозахисникам пообіцяли розрівняти гравієм, аби автівки могли проїхати – не грузли в болоті. Нині гравій там видніється лише місцями, подекуди є досить глибокі ями, а біля самої території майбутнього закладу «дорога» – це тільки розчищена грейдером від бур’яну земля.
Власне, зрозуміти, де саме має бути територія притулку, також важкувато. Велике поле з високим сухим бадиллям – ось що нині там, де вже повним ходом мало йти будівництво обіцяного владою адмінкорпусу, приймального відділення, ізолятора та місця для утримання безпритульних тварин.
Начальник міського відділу санітарії та благоустрою Олександра Турянчик пояснила затримку тим, що міська СЕС постановила трохи відкоригувати проект з урахуванням рози вітрів, до того ж на ділянку ще не виготовлений державний акт, без якого розпочинати впорядкування цієї території міська влада не має права. Тож, коли в Ужгороді з’явиться притулок, наразі чиновники сказати не можуть.
Нинішню ситуацію могла б змінити обіцяна міжнародною організацією «Чотири лапи» програма стерилізації бездомних тварин. Її представники обіцяли ужгородським зоозахисникам свою допомогу ще в листопаді минулого року, однак досі з різних причин не змогли її втілити. Віра Романова розповіла, що спілкується з «чотирилапівцем» Аміром Халілом регулярно. Він запевняє, що про Закарпаття пам’ятає і скоро обов’язково приїде, тому в організації «Допоможи другу» терпляче чекають. Поки ж Віра Романова хвилюється з іншого приводу. Вона та її однодумці дуже бояться, що в майбутньому (якщо притулок де-юре належатиме міській раді) псів знову виловлюватиме комунальне підприємство, яке забиватиме чотирилапих безхатьків лопатами й просто скидатиме на пустир – подалі від людських очей.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.