В Ужгороді чергова самовільна реконструкція – на Преображенській церкві міняють куполи

Преображенська церква є одним із найстаріших храмів Ужгорода і наказом управління культури Закарпатської ОДА включена до списку пам’яток архітектури місцевого значення. Збудована у 1802 році, церква спочатку діяла як греко-католицька, у часи комунізму була віддана під обчислювальний центр університету й перебудована, і лише 1992 року була повернута громаді, але вже як церква православна.

Настоятель храму, отець Іоанн розповів: замінити куполи треба, бо «старі вже протікають»: «коли храм відбудовувався у 90-х роках, над куполами працювали тільки столяри, жерстяники купола не крили». Священик запевнив, що форму куполів не змінюватимуть – вони залишаться у колишньому восьмигранному вигляді, проте «трохи збільшеними».

Натомість головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба обурюється: куполи на церкві, за його словами, не можуть бути «більшими чи меншими, ширшими чи вужчими». «Преображенська церква на Цегольнянській – це перший греко-католицький храм, будівля віднесена до пам’яток архітектури місцевого значення і свавільничати там не можна». Олександр Васильович розповів, що за погодженнями на реконструкцію куполів церкви у міське управління архітектури ніхто не звертався. «Зі мною нічого не погоджували, я нічого не знаю про плани, які б стосувались зміни зовнішнього вигляду будівлі. Інформацію щодо проведення робіт із заміни куполів без відповідних на це дозволів я вже надав у єпархію».

При цьому Шеба наголосив, що інформацію про реконструкцію довів до відома керівництва обласної служби з охорони культурної спадщини, бо ж Преображенська церква внесена в перелік охоронних об’єктів наказом обласного управління культури. Розповів, що на місце виїхали представники служби охоронної спадщини і пообіцяв «обов’язково контролювати ситуацію». Через деякий час настоятель храму отець Іоанн повідомив, що куполи «просто відновлять, нові будуть такі самі, як старі, ні форму, ні розмір їх змінювати не будуть»…

Однак, навіть «просто реконструкція» без зміни форми й вигляду куполів, але і без необхідних на це експертних висновків та дозволів, викликає обурення в головного спеціаліста управління культури ОДА з питань охорони культурної спадщини Томаша Сопка. Так, посадовець розповів, що жодних погоджень на роботи обласна служба охорони культурної спадщини також не давала, хоч такі питання обов’язково мають обговорюватись на архітектурній містобудівельній раді. «Преображенська церква знаходиться в історичному ареалі Ужгорода, відтак, будь-які питання, які стосуються її реконструкції, мають проходити обговорення на архітектурній містобудівельній раді. Історичний вигляд будівлі був змінений із порушеннями ще в минулі часи – коли займались відновленням церкви. Продовжуються такі волюнтаристські речі й понині. Кажуть: у нас тече покрівля, треба поміняти бляху. Так будь-ласка, але ж треба узгодити – яка то має бути бляха, як і в який спосіб її крити… А потім ми дивуємось: чому стрімко змінюється і втрачається оригінальне обличчя Ужгорода», – нарікає фахівець.

Загалом проблема зміни зовнішнього вигляду будівель в Ужгороді – не нова. Експерти раз по раз наголошують на необхідності дотримання всіх визначених законодавчо процедур, які передують будь-якій реконструкції та навіть ремонтним роботам. Активісти і просто небайдужі містяни, своєю чергою, чи не вголос кричать про поступову втрату обласним центром свого унікального вигляду, в першу чергу, в історичній частині міста. Що прикро – тенденція «привнесення щось нового і прикрашання» не оминає і духовенство. Ще рік обласна архітектурно-художня рада надіслала відкритий лист на ім’я керівництва області, а заразом і до владик всіх єпархій, в якому принципово висловила свою позицію щодо неприпустимості спотворення пам’яток архітектури сакрального мистецтва. Однак, на жаль випадки діянь “на власний розсуд” і зустрічаються й понині. Так, за словами головного архітектора Ужгорода Олександра Шеби, «чесно кажучи, є певні претензії до церковних громад – в зв’язку з тим, що вони досить часто свавільничають, на жаль. Нерідко притаманне в цих колах упевнення, що їм все дозволено, і часто «церковники» не звертають уваги якраз на архітектурну спадщину. Не в останню чергу – і через пануючий нині в суспільстві своєрідний настрій: церква ніби ж упродовж семи десятиліть утискалась… Але ж це не означає, що люди без профільної освіти можуть і будуть приймати рішення, які стосуються ремонтних робіт чи реконструкції пам’яток архітектури і цінних споруд, які, до того ж, і не ними створені».

Головний архітектор Ужгорода пообіцяв: справа реконструкції куполів на Преображенській церкві перебуватиме на контролі. А головний спеціаліст обласного управління культури з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко ще й додав, що за необхідності буде оформлятись подання до прокуратури, як це було, наприклад, у випадку зведення незаконної забудови на охоронній території поруч із пам’яткою архітектури дерев’яного зодчества Святодухівської церкви в Колочаві.