Олександр Похилько: «Не бізнес – для митниці, а митниця – для розвитку чесного бізнесу!»

«У зоні особливої уваги» телеканалу Тиса-1 – перші результати запровадження Митного кодексу. Які зміни вони викликали у роботі митників, чи відчули позитив споживачі специфічних послуг, які співпрацюють із митницею? Два погляди – надавачі та споживачі. Під пильною увагою присутніх у студії журналістів: головного редактора газети «Закарпатська правда» Наталії Петерварі, заступника директора «Європейського медіа-центру» Людмили Орос та  головного редактора газети «Неділя» Михайла Носи – відповіді начальника Чопської митниці Олександра Похилька та голови ради регіону учасників АсМАП у Закарпатській області Івана Романюка.

–        То якими ж є перші результати запровадження Митного кодексу?

О.Похилько: Серед близько 5 тисяч суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, акредитованих у зоні діяльності Чопської митниці активно працюють чи здійснюють бодай одне митне оформлення на місяць – 1,5 тисячі. Новий митний кодекс передбачає право суб’єктів обирати саме ту митницю, на якій їм зручно проводити оформлення. За період з 1 червня, відколи новий кодекс вступив у дію, із зони діяльності нашої митниці не вийшов жодний партнер. Більше того, за вересень нам вдалося залучити до державного бюджету додатково 10 мільйонів гривень. Зауважу: ми не змінювали митну вартість чи фактурну вартість товарів, з яких стягувалися податки. Це стало можливим за рахунок того, що нашу структуру обирають нові суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, а отже –  вони обрали тих спеціалістів, які  надають якісні послуги. Наразі вивчається можливість надання двом суб’єктам ЗЕД статусу уповноваженого економічного оператора.  Із отриманням такого статусу, який вперше визначається саме Митним кодексом, вони отримають серйозні преференції, на які заслуговують найвідповідальніші, найпорядніші партнери. Звичайно, відбір тих, кому надається своєрідний «кредит довіри», проводиться ретельно. На таку довіру має право претендувати фірма, тривалий час акредитована у зоні діяльності Чопської митниці, і та, що не має протоколів про порушення. Ми повинні довіряти такому партнерові, який отримує додаткові права!

І.Романюк: – Позитивних змін – чимало. Назву, зрозумілі для всіх. Змінено терміни митного оформлення. Раніше це було 3 дні. У дорозі трапляється різне і якщо, приміром ставалася поломка, нам необхідно було шукати внутрішню митницю, проводити відповідні дії. В іншому випадку – накладалися штрафи. Тепер перевізники отримали 10 днів. Також зараз, у випадку зміни водія (захворів, наприклад) достатньо повідомити митницю призначення факсограмою. Ці зміни, без перебільшення, суттєво спростили нашу роботу.

– Як сприйняли суб’єкти ЗЕД таку новацію як пост-аудит контроль?

 О.Похилько: По-перше, мова йде про звичну для європейців норму. По-друге, свої перевірки ми узгоджуємо із податковою. Ними займається спеціальний відділ митного аудиту, який складається з 10 чоловік. Причому перевіряємо не усіх підряд, що само по собі неможливо, а лише тих, хто входить до так званої «групи ризику».  Адже право на перевірку відповідності документів зберігається  впродовж трьох років з моменту здійснення операції. По-третє, після проведення перевірки складається акт, який підписами скріпляють і наші представники, і представники перевіреної структури. Якщо ж останні не погоджуються із нашими висновками, вони висловлюють свої претензії в акті. Згодом свою правоту можна відстоювати у суді, який і визначає, яка зі сторін мала рацію. Це – цілком демократична форма співпраці!

І.Романюк:  Ну, що ж… Зрозуміло, що додаткові перевірки нікому не подобаються, але і тут є позитив: нова норма стимулює більш ретельно вивчати документи, ставитися до роботи з особливою відповідальністю.

– Якщо з моменту запровадження Митного кодексу минуло кілька місяців, то система електронного декларування працює вже рік…

О.Похилько: –  По цій позиції Чопська митниця є лідером:  практично 56% декларацій оформляються в електронному вигляді. Для порівняння скажу, що в січні поточного року таку форму співпраці обирало лише 1,5% наших партнерів. Сьогодні 102 підприємства здійснюють електронне декларування. Це – найбільш активні і потужні підприємства, які здійснюються велику кількість митних оформлень. Звертаю Вашу увагу на те, що електронне декларування – це суттєве обмеження впливу людського фактору на документальне оформлення: митник лише перевіряє ту інформацію, яку заявляє в електронному вигляді декларант, і ті документи, які супроводжують декларацію, також є в електронному вигляді. Отже завдання Голови Держмитслужби України про необхідність досягнення до кінця року кількості оформлених в електронному вигляді документів 40% ми вже перевиконали і плануємо вийти на показник 60 %.

І.Романюк: Із перевізниками – усе очевидно. Для нас важлива економія часу, а електронне декларування дозволяє це робити. І мушу зазначити, що митниця робить усе, щоб здолати властиву українському менталітетові недовіру до технічних засобів. Її немає!

– Найболючіша тема для митниці і найцікавіша для журналістів – черги. Чому вони взагалі виникають?

О.Похилько: – Основна причини – об’єктивна. В країнах Євросоюзу заборонений рух для важковантажного транспорту у вихідні. Особливо це помітно на словацькому напрямку. Якщо напередодні вік-енду на митному посту збирається до 50 машин, то їх непомітно, бо вони розміщуються там на території. Якщо ж кількість транспорту збільшується, ми стаємо свідками вантажних «караванів» за межами поста. У цьому випадку одразу відбувається зустріч начальників митних постів, через 2 години (у випадку пролонгації проблеми) – начальників постів, ще через дві години спілкуються начальники митниць, а далі – компетенція голів митних служб обох країн. Як бачите, контроль суворий і чіткий!

І.Романюк: – Так, специфіка нашої роботи полягає у тому, що впродовж вихідних транспорт повинен простоювати. Словацький напрямок має ще й особливість сканерної перевірки, а цей рентген може відсканувати лише до 120 машин на добу, що також обмежує можливості. Окрім того, є ще й «цехові» особливості. Зокрема, у вересні повноваження з видачі дозволі перейшли від АсМАПу до транспортної інспекції. Ви розумієте, що певні бюрократичні процеси дещо «збили» темп роботи. Ще однією проблемою стало скорочення на Закарпатті кількості центрів з видачі дозволів: раніше їх було 3, нині – 1. Але відповідний лист наша структура підготувала для голови ОДА, той, у свою чергу, вже звернувся до міністра транспорту. Так, що ми сподіваємося на виправлення ситуації.

– Проте стосунки митниці та перевізників навряд чи є геть безпроблемними?

О.Похилько: Так, як і в будь-якій роботі, де зустрічаються різні сторони. Але… Після виявлення незадекларованого товару, транспортний засіб вилучається. Так? А якщо машинна перебуває у лізінгу, то власник, допоки його транспортний засіб перебуває на штраф-майданчику, несе збитки. Зараз, маю вас запевнити, ситуація – більш лояльна. Після ґрунтовного вивчення ситуації і аналізу усіх аспектів внесли зміни: якщо контрабанда здійснювалася зі зміною конструктивних особливостей транспортного засобу, тобто людина серйозно готувалася до «акції», то суд виносить рішення про конфіскацію транспортного засобу. Якщо ж мова йде про звичайне приховування, то суд автівку повертає.

І.Романюк: – Кадрові проблеми існують всюди! Але водій повинен  пересвідчитися у кількості місць, на предмет відповідності їх декларації. Тоді до нього у цьому питанні проблем не виникне. Якщо товар не відповідає задекларованому, виникають претензії до відправника.

О.Похилько: – Проблема виникає, якщо мова іде про іноземного відправника, який знаходиться за межами країни, бо стягнути із нього штраф… Ось тут, на нашу думку, повинна активізуватися держава, з тим, щоб укласти договори на правовий супровід і підтримку, які б допомогли нам впливати на некоректних нерезидентів!

– А які ще проблеми слід вирішити для поліпшення роботи закарпатських митників?

О.Похилько: – Давайте скажу про одну, вирішення якої, так би мовити, перебуває у процесі. У зоні діяльності Чопської митниці діє 19 пунктів пропуску. Програма їх розвитку передбачає  близько  130 мільйонів на їх облаштування. Впродовж останніх двох років виділено 23,3 мільйони , які вже використано. Зрештою, у нас є показовий досвід – реконструкція пункту «Ужгород-вантажний». Дуже хотілося б довести до відповідності пасажирський напрямок на цьому пункті. Хоча потребують серйозної реконструкції «Лужанка», «Вилок» і «Дяково». Мушу сказати: як тільки кошти надійдуть, ми одразу готові «запустити» їх у роботу.  Хоча номер 1 у списку – саме «Ужгород-пасажирський». Технічна документація, проекти, тендери – уся попередня робота, що залежала від нас, проведена.  Черга – за коштами, які, я переконаний, надійдуть!

– Зустрічі на місцевих підприємствах, Громадська рада при митниці – це вдалий піар-хід чи щось інше?

О.Похилько: – Взагалі спілкування із керівництвом підприємств, які відіграють надзвичайно важливу роль у формування бюджету регіону, створюють нові робочі місця, є дуже корисним для керівництва митниці. З одного боку,  ми вивчаємо ті моменти, у яких можемо сприяти їхній роботі. З іншого боку,  ми отримуємо своєрідний індикативний показник для прогнозування надходжень, на які ми можемо розраховувати. І результат очевидний: на кінець місяця ми отримуємо похибку в прогнозах  усього на 1,5-2 відсотки, а отже – ми не «малюємо» нереальні плани. І наша співпраця заснована на такому принципі:  не бізнес – для митниці, а митниця – для розвитку бізнесу. Додам, що на зустрічі керівників митних служб Європи, яка пройшла нещодавно у Києві, голова Державної митної служби України представив нову стратегію під назвою «Чистий бізнес – чистий податок»: чесна декларація товару і сплата всіх платежів – від бізнесу, довіра, без заангажованості до суб’єкта і стягнення платежів у рамках, передбачених законодавством, – від митниці.  У рамках реалізації концепції також передбачається запровадження інформаційного комплексу, який має звести до мінімуму вплив людського фактора під час перетину кордону, митного оформлення і випуску товару у вільний обіг.

І.Романюк: – У свою чергу, додам: ми є членами Громадської ради при Чопські митниці і учасниками усіх нарад, зустрічей і «круглих» столів, де розглядаються питання, що стосуються нашої роботи. Оскільки я маю право порівняти, то додам, що із попереднім керівництвом митниці мені не вдавалося навіть зустрітися для вирішення життєво важливих для перевізників питань.  З усією відповідальністю заявляю: співпраця митниці із перевізниками може стати прикладом для роботи по всім напрямкам.  Думаю, цим сказано усе!