В Ужгороді громадські активісти зініціювали збір підписів городян проти проекту «благоустрою» Народної площі, навколо якого триває жвава дискусія у мережі Інтернет.
Лише за годину свої підписи під зверненням до влади з проханням не допустити спотворення «чеського кварталу» поставили кількадесят ужгородців.
Метою організаторів було не зібрати якнайбільше підписів, а дізнатися, як городяни реагують на такий проект, – наголошують ініціатори.
«Люди підходили, ми спілкувалися і, що цікаво, багато хто акцентував на тому, що сьогодні в місті є багато проблем і справ, які потребують більш нагальної уваги, ніж реконструкція цієї площі», – каже Тетяна Лемак, яка сьогодні в обід на площі Театральній збирала підписи та говорила з ужгородцями на цю тему. «Городяни згадують передовсім дороги, яким дуже потрібний ремонт, а також сквери, які слід би впорядкувати, і які, до слова, є й просто поруч з будівлею ОДА – отам би кошти і зусилля ходилися! А ще ми чули думку про те, що фонтан краще би вписався тут, на Театральній, а не перед обласною ажміністрацією, тим паче, що колись він тут уже був, і є комунікації», – розповідає активістка.
«Планується благоустроїти партер, бо він не відповідає вимогам благоустрою. Площа є презентаційною, громадсько-політичного значення, і для цих функцій має бути відповідний благоустрій, нинішній не відповідає таким сценаріям», – говорить автор проекту Володимир Павлей.
Чому планується суттєво зменшити зелену зону, збільшивши площу, закладену бруківкою? На це автор проекту, зазначивши, що зелена частина становитиме половину площі партеру, відповів так: «причини – функціонального плану; за сучасною теорією містобудування цінна земля має використовуватися максимально ефективно».
А от як «сучасні теорії містобудування» співвідносяться із баченням, згідно з яким чеськими фахівцями цілісно будувався увесь район Галагова, – це, очевидно, теж лишається без відповіді.
Володимир Павлей наголошує, що на Народній прощі є потреба проводити «ритуальні дії», (себто, церемонії до державних свят) і саме пропонований ним варіант оформлення майдану найкраще підійде для таких цілей. Відкритими лишаються питання про те, куди подіти всі ті машини, які паркуються поблизу ОДА, а ще (і це головне, що насторожує активістів) – навіщо в місті, де час від часу зринають скандали щодо знищення насаджень, зменшувати площу зеленої зони, яка наразі лишається однією з небагатьох, яка не постраждала від всюдисущої забудови та досі «дихає».
«Наш проект доповнює рішення, яке було закладене Франтішеком Крупкою», – натомість стверджує Володимир Павлей. Який, до слова, настороженість активістів стосовно плану «перетворення» Народної площі називає «організованою кампанією протидії» та наразі відмовляється публічно представляти свій проект на суд громадськості.
Тим часом ініціатори збору підписів вважають, що оцінку таким задумам має давати саме громадськість разом з фахівцями, які розуміються на архітектурі і стилістиці забудови, зокрема, «чеського кварталу» Ужгорода – району Галагов.
Архітектор Петро Сарваш, член містобудівельної ради при головному архітекторові Ужгорода та член обласної художньо-містобудівельної ради, розповів, що на засіданнях обох органів проект підтриманий не був і отримав негативну оцінку.
«Правда, той проект, яким ми бачимо тепер, дещо вже видозмінений і менш «агресивний». Мушу відзначити: архітектор Володимир Павлей зробив досить гарну роботу. Професійну, на серйозному рівні. Такий проект міг би прикрасити площу Вінниці чи, скажімо, Житомира. Але не Ужгорода. У нас надзвичайно якісна архітектура цієї площі. Народна рада, колишній «Русинський Парламент» – це потужна урядова споруда у стилі неокласицизму. І вона має домінувати на тій території. І думаю, що додаткові елементи з метою її прикрасити – зайві. До того ж доволі сумнівні мотивації: для чого нам зараз потрібен за шалені кошти благоустрій найбільш, в принципі, впорядкованої площі у центрі міста?».
І це – не всі акценти, які ставлять члени містобудівних рад: у кулуарах дехто з них висловлює подив щодо механізму проведення конкурсу, в якому нібито переміг проект, називаючи його «конкурсом без конкурсу» та оповідаючи довгу історію цього процесу. Утім, заглиблюватися в ці питання, певно, не варто, адже тема потребує окремого дослідження і вислуховування усіх причетних…
Архітектори ж і митці не втомлюються акцентувати: ужгородський Галагов є архітектурною перлиною, взірцем у містобудуванні. Створений за недовгий термін, він майже не має відповідників – споруди громадського і житлового призначення утворюють довершений комплекс, який слід просто берегти і не допускати зайвих втручань, а тим паче масштабних реконструкцій. Району властива лаконічність, і такого ж «ввічливого» благоустрою він і потребує.
Активісти наголошують: справа не лише в Народній! Вони волають: усі проекти, які можуть суттєво позначитися на обличчі міста та мають на меті благоустрій, необхідно виносити на громадські слухання, а не затверджувати у зачинених кабінетах. Адже мешканці міста – головні в ньому і при всіх задумах і роботах насамперед мають бути враховані потреби городян. Поки що небайдужі ужгородці лише не надто голосно нагадують чиновникам: варто дослухатися громади, а відтак, натякають, можливі й консолідовані акції активістів, що мають на меті змусити владу почути ужгородців та нарешті стати їм підзвітною.
…Після розмови, «на прощання» Володимир Павлей сказав, що наступне інтерв’ю бажає дати вже біля фонтану на Народній площі… Він зазначив, що благоустрій партеру на Народній «за попередніми підрахунками, бо кошторисної документації ще нема» буде коштувати від 3 до 5 мільйонів гривень, при чому вартість фонтану орієнтовно 1 млн. 800 тис. (цікаво, яку суму озвучить влада?). Активісти ж говорять: готові продовжувати спротив «перешматуванню» Галагова, у тому числі й збір підписів, який вже триває й в електронному форматі.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.