Володимир Смоланка поділився спогадами з-за шкільної парти

   Сьогодні  українські діти святкують День знань. Саме цього дня для них починається цікавий, а подеколи і нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень. Побажати успіхів на цьому шляху на шкільні «лінійки» ЗОШ №№1, 5 та Ужгородського економічного ліцею завітав директор Центру нейрохірургії та неврології, депутат Закарпатської обласної ради Володимир Смоланка.

     Сам  усесвітньовідомий нейрохірург 35 років тому закінчив із золотою медаллю ЗОШ №1, яка нині зветься Лінгвістичною гімназією ім. Т.Г.Шевченка. Його три сини — випускники цієї ж школи. Із двома іншими освітніми закладами Володимира Смоланку пов’язують чимало друзів, веселі спогади про міжшкільні змагання, походи на шкільні дискотеки.

     Пригадуючи  свої шкільні роки, Володимир Смоланка зізнався, що свій Першовересень не дуже пам’ятає, більше залишилося у нього згадок про те, як зустрічав це свято старший брат. «Я так хотів іти до школи, що навіть перші три дні ходив туди з братом. Разом з ним сидів за однією партою. Потім батьки все пояснили мені і я знову почав ходити у садочок, — розповів Володимир Іванович. —  Та через те, що вже у п’ять років я навчився читати і писати, батьки були змушені мене віддати у школу трошки раніше, у шість років».

     Свій же перший дзвоник каже, не пам’ятає, але пригадує дзвоники вже наступних років. Чекав їх із певним переживанням, адже хотілося якнайскоріше зустрітися із шкільними друзями, подивитися, як вони змінилися, дізнатися, що встигли за літо, де побували тощо.

     Нині  ж, каже кандидат у народні депутати України по округу №68, із радістю спостерігає за тим, як розвиваються освітні заклади міста, які високі результати здобувають на всеукраїнському рівні ужгородські школярі. А це, на думку професора,  заслуга педагогічних колективів. Отож на нинішніх лінійках Володимир Смоланка звертався до всіх присутніх з щирими побажаннями: «Шановні діти, для першачків та їх батьків цей Перший дзвоник є новим етапом у їхньому житті, а для всіх інших — нова сходинка у процесі здобування знань. Головне, аби ви вміло використовували ті можливості, які перед вам відкриваються завдяки науці, — каже Володимир Іванович. — Діткам, для яких цей дзвоник пролунав уперше, бажаю, аби для них школа стала другою домівкою. Старшокласникам — безперешкодно крокувати дорогою знань. Учительському колективу — наснаги у роботі, бажання працювати та хороших учнів. А батькам — задоволення і гордості за виховання їхніх дітей. Зі святом!».