В Україні збереглося близько 2 тисяч об’єктів дерев’яної сакральної архітектури. Найбільше на Заході. Лише на Закарпатті їх більше 120. Польща та Україна вирішили об’єднати свої зусилля в боротьбі за світове визнання. У центральний офіс ЮНЕСКО дві країни подали спільну транскордонну заявку «Дерев’яні Церкви Карпатського регіону України і Польщі». У результаті – на список всесвітньої культурної спадщини можуть претендувати з української сторони 8 дерев’яних церков – 4 з Львівської області, по 2 від Закарпатської та Івано-Франківській.
У Закарпатській обкласті серед потенційних кандидатів для включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Струківська церква Рахівського району та церква святого Архистратига Михаїла на Великоберезнянщині. Відбір проводився дуже ретельно – пояснюють фахівці. Є обов’язкові умови, які повинні бути дотримані. «По-перше, вони повинні обов’язково знаходитися на тому місці, на якому були спочатку побудовані. По-друге, навколишнє середовище коло цих пам’яток має бути збереженим. Ну і інфраструктура. Само собою зрозуміло, що й самі церкви повинні бути чимось знаменні »- пояснює головний спеціаліст управління культури Закарпатської ОДА з питань охорони культурної спадщини Томаш Сопко.
Струківська церква чи церква Вознесіння в смт. Ясіня Раховвского району є однією з найдовершеніших дерев’яних церков на всій Гуцульщині. Була побудована в 1824 р. без єдиного цвяха. Всередині зберігся іконостас. Дзвіниця Вознесенської церкви заввишки 11 метрів за своїми архітектурними та художніми якостями займає вагоме місце серед творів закарпатського народного зодчества.
Церква Собору Архистратига Михаїла в селі Ужок Великоберезнянського району була побудована в 1745 році. Фахівці кажуть, що це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Невід’ємним елементом навколишнього ландшафту є і чинний дзвін, який на 100 років старіший за саму церкву. А в інтер’єрі храму зберігся іконостас, головний вівтар початку 18 століття, ікони 17 століття.
ЮНЕСКО для більшості місцевих жителів, зокрема для старожилів, звучить як чергова загроза. У селі Ужок, приміром, ця церква єдина. Селяни її охороняють і доглядають. А тепер бояться, що ЮНЕСКО забере в них духовну обитель і перетворить на музей. Не догодили місцевим вимоги світової організації. Зберігаючи століттями церква, вони її утеплили, замінили кам’яну підлогу на дерев’яну. Тепер їм кажуть, що при необхідності від цього треба буде позбутися.
Сільський голова Ужка Михайло Лешко запевняє, якщо рішення ЮНЕСКО буде суперечити настроям місцевих, вони відмовляться від честі бути в цій організації. Але все ж, він упевнений, що саме ЮНЕСКО може допомогти розвитку гірського села, де єдина можливість заробити – привабити туристів. Можливо, знайшлися б інвестори, які б розвивали туризм в межах населеного пункту.
«Ніхто не збирається наші дерев’яні церкви музеювати. Їм лише повернуть первинний вигляд. В інтер’єрі дерев’яних церков не може бути пластмаси або ламберії. Вони цінні тим, що побудовані виключно з дерева »- пояснює Томаш Сопко.
Наприкінці червня 2012 ЮНЕСКО включила в список об’єктів Всесвітньої спадщини Церкву Різдва Христового у Віфлеємі. Чи приєднається хоча б одна із закарпатських церков до цього списку, стане відомо лише через рік. А поки у вересні на Закарпатті приїде експерт ЮНЕСКО, від вердикту якого буде означати багато що.
На фото церква в селі Ужок
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.