Концерт з аншлагом

Концерт відомих львівських музикантів: скрипаля Остапа Шутка та його дружини – віолончелістки Ольги Шутко в Мукачеві пройшов при повному залі. Це вже третій вечір класичної музики, який відіграло відоме подружжя в місті над Латорицею за останні півроку і щоразу – з іншою програмою.
На цей раз зі сцени звучали Бах, Вівальді, Крейслер, Дженікс, Чайковський, ліричні твори змінювали динамічні, публіка то плакала, то світилася радістю. І після кожного твору у віртуозному виконанні Шутків із залу лунали щирі аплодисменти глядачів.  Мукачівський струнний оркестр забезпечив музичний супровід солістам, а його керівник Сергій Добош разом з Остапом Шутко виконали головні партії деяких мелодій. Як зазначив перед концертом пан Сергій, для міста велика радість організувати концерт такого рівня з провідними музикантами України, і дуже добре, що в цьому допомагає міська влада. 
Концерт тривав дві години, замість планованих півтори – музиканти виконали на прохання публіки ще декілька творів, а опісля глядачі оточили львівських гостей у фойє, щоб придбати диски та отримати автографи.
– Чим був викликаний ваш третій приїзд?
– Чимало причин нашого приїзду були взаємопов’язані. У першу чергу, значну роль зіграла тут дружба зі скрипалем Сергієм Добошем. Співпраця з колективом «ДоМА» переросла у справжній музичний проект. У місті над Латорицею є дійсно чудові музиканти, з якими можна робити серйозні програми. І мені це дуже імпонує, бо отримую від цього задоволення. Якби оркестр не грав, а, навпаки, заважав, тоді би то була справжня мука на сцені. У мене й такі випадки бували.
По-друге, ми, чесно кажучи, боялися втретє їхати до Мукачева. Не хотіли набридати жителям своєю музикою. Але зал знову був переповнений. Відрадно, що хтось  вперше прийшов на концерт, відкрив для себе класику. Я бачу свою місію не тільки в тому, щоб залучати музикантів, а й також людей, далеких від класичної музики. Прийшовши одного разу на наш концерт, вони захочуть побувати тут знову. Якщо люди просять, то як на це можна не реагувати і не приїжджати знову?
По-третє, влада Мукачева позитивно ставиться до наших виступів. 
Організовуються прес-конференції, розміщується реклама, глядачі відвідують концерти. На жаль, у нашій державі влада і класичне мистецтво дуже рідко перетинаються. Мукачево у даному випадку є приємним винятком.
– Можливо, тут свою роль відіграють місцеві мистецькі школи?
– У багатьох містах України є відповідні школи, консерваторії, оперні театри. Але посадовців на виступах рідко побачиш. Гадаю, що у Карпатах якесь особливе повітря, вода. Незважаючи на те, що місто невеличке, люди тут абсолютно не провінційні. Мені подобається такий європейський підхід. На Заході уже давно вважається нормальним жити у маленькому місті. Там це не є якоюсь образою, не відчувається жодної зверхності. Навпаки, жителі малих містечок мають такий же доступ до інформації, як у Римі чи Лондоні. До них часто приїжджають відомі артисти, тобто тут вирує повноцінне життя. Це я побачив і в Мукачеві.
– Ви вже встигли трохи побачити Закарпаття. Де саме побували?
– Недавно я грав на закритті фестивалю музичного мистецтва в Ужгородській філармонії. Крім Ужгорода і Мукачева, один раз виступав у Іршаві. Зараз ми працюємо над тим, аби показати нашу програму в Хусті, Сваляві, інших закарпатських містах. Здається, маючи певний досвід, можна пробудити у багатьох зацікавлення, щоб жителі інших невеличких міст це також побачили і почули.
Люди не слухають класичної музики не тому, що її не люблять. Потрапивши на наші виступи, присутні відкривають для себе нові враження.
– При вході на концерт серед глядачів проводили опитування. Відповіді відіграватимуть якусь роль при подальшому формуванні вашої програми?
– Звичайно. Робиться все для того, щоб визначити наступні програми: які твори люди хочуть почути, коли саме їм зручно це робити. То є певний маркетинг. Наш товар – це музика, і ми вважаємо, що якісна. Тому хочемо зробити так, аби люди, які отримують цей товар, були максимально задоволені.
– Чи можна буде коли-небудь почути концерт із творів, складений на замовлення слухачів і глядачів?
– Думаю, що проведене опитування є першим кроком до такого концерту.
– Можливо, після цього вийде у світ спеціальний компакт-диск?
– Так. До речі, нещодавно я записав такий із Маріупольським камерним оркестром. Мене запитували, чому не з киянами чи львів’янами. А мені, навпаки, приємно, що якраз у такий спосіб можу підтримати окремих музикантів. 
Сподіваюся, настане час, коли подібні диски вийдуть і в записах із мукачівцями. Гадаю, це буде приємна подія для місцевих поціновувачів класики.
– Виступ стипендіатів на концертах – це крок до цього чи звичайна підтримка досвідченого скрипаля?
– У такий спосіб підтримую молодих обдарованих дітей, які займаються музикою. В наш час вчитися музиці – це просто подвиг. А ще хочеться допомогти батькам юних талантів, щоб вони побачили реальні здібності своєї дитини. 
– Який свій улюблений твір ви радо виконуєте для глядачів?
– Таких творів чимало. Але все залежить від настрою. Буває, хочеться зіграти щось повільне або, навпаки, віртуозне. А іноді, коли потрапляєш у «десятку», у настрій свій і глядача, цей твір стає приємним для обох – музиканта і того, хто сидить у залі. Гадаю, після виконання таких композицій отримуєш приплив нових сил.