Майже півторамільйонне населення Закарпаття представлене більш ніж сотнею різних національностей. Тут на 12,8 тисячі км2 компактно проживають українці з угорцями, словаками, румунами, німцями, росіянами, поляками, євреями, вірменами тощо, тому наш край славиться й різноманіттям конфесій.
В області й цих недостатньо
Сьогодні в краї діє 1645 релігійних громад 37 напрямків, вірники яких задовольняють свої молитовні потреби у 1348 культових спорудах, представлених у всіх без винятку районах та містах обласного підпорядкування.
Однак забезпеченість релігійних громад культовими спорудами становить загалом тільки 81 %. Найбільше храмів – у релігійних громад православної, греко-католицької, римо-католицької, реформатської церков, євангельських християн-баптистів. Інші намагаються їх наздогнати, і це зумовлює будівництво нових молитовних споруд. Таким чином, на сьогодні релігійні громади області зводять ще 243 божниці.
Що ж стосується обласного центру, то в Ужгороді представлено широкий спектр релігійних напрямків: християнство, протестантизм, юдаїзм тощо. Загальна кількість храмів – 35.
Головний архітектор міста Олександр Шеба в цьому питанні дотримується думки, що для Ужгорода церков забагато. Розповідає, що бум «культового» будівництва припав на час, коли в Україні діяло рішення уряду про безплатне виділення ділянок на зведення храмів. Цей процес держава всіляко стимулювала. Відповідно тоді ж і було роздано дуже багато землі. «Виникало відчуття, що кожен, хто закінчив духовну семінарію, намагався створити собі церковну громаду й узяти наділ під будівництво храму. Як наслідок, нечисленна громада через брак коштів часто залишила ділянки з недобудованими спорудами», – зауважив він.
2006 року рішенням міської ради було підтримано ініціативу депутатів однієї з фракцій щодо тимчасового призупинення надання ділянок для зведення культових споруд на території Ужгорода. Мовляв, через те, що їх є забагато. Наразі це рішення є чинним, але в місті, за словами головного архітектора, однаково вже немає землі, придатної для такого будівництва.
Через масовий розподіл земель під церкви, до 2006 року Ужгород дістав ще один «подарунок»: оскільки не було розроблено ні плану, ні схеми розміщення культових споруд, церкви почали зводити навіть у внутрішніх подвір’ях багатоповерхівок.
Без реєстрації не бути споруді
Будь-яке будівництво – як багатоповерхівки, так і храму – потребує відповідного паперового погодження. Україні відомі численні випадки, коли шахраї просили виділити ділянку на будівництво каплички, а відтак зводили на томі місці житло, торгові центри.
У практиці головного архітектора обласного центру був випадок, коли дуже велика кількість церковних служителів – лідерів громад, котрим виділяли ділянки під церкви, найперше починали зводити фару, а це вже визначається як індивідуальне житлове будівництво.
Саме через це «Замок» поцікавився питанням процедури оформлення ділянки під культовий храм. У відповідь на інформаційний запит в Закарпатській ОДА повідомили, що, відповідно до Земельного кодексу України, право постійного користування ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України винятково для будівництва і обслуговування культових та інших споруд, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Особа, зацікавлена в одержанні ділянки за проектом землеустрою, повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної місцевої ради чи адміністрації. Варто зауважити, що в документі мусять зазначатися орієнтовний розмір наділу та його цільове призначення. Також треба додати графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце та розмір ділянки.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.