Басейн УжНУ щомісяця приносить збитки на 60 тисяч гривень

Минуло вже півроку, як після реконструкції запустили басейн у спорткомплексі «Буревісник», що належить Ужгородському національному університету. 
На його оновлення держава витратила близько чотирьох мільйонів гривень. Споруду гарно й урочисто запустили, а на утримання коштів нема. От і  виникла стара нова проблема – звідки взяти гроші? Тож майже одразу після відкриття, університет оприлюднив прайс-лист із розцінками. Година плавання в університетському басейні коштує 35 гривень, щоправда, лише для мешканців міста та студентів, які за навчальними планами вже не мають фізкультури.
Зі слів декана факультету фізичного виховання і спорту Валерія Товта, щомісяця на утримання споруди потрібно понад вісімдесят тисяч гривень. Міністерство не виділяє жодної копійки, а сам басейн заробляє на себе лише двадцять тисяч. Отож щомісяця збитковість становить шістдесят тисяч гривень. Чомусь на пропозиції зменшити вартість вхідного квитка, чим можна суттєво збільшити кількість відвідувачів, адміністрація вишу не реагує. «Ми зустрічалися з особами, що відповідають за фінансовий бік, і внесли пропозиції щодо зменшення оплати. Однак якщо ми знизимо вартість одним, то доведеться піднімати іншим, а це незаконно, – каже декан ФФВіС Валерій Товт. – Наведу такий приклад: у нас багато барів, у яких ціни досить низькі, але там не завжди чисто; а є дорожчі, проте з європейськими стандартами. Не хочемо перетворити наш басейн на загальну купальню, краще надавати його тим, хто може собі це дозволити».
Наразі УжНУ уклав два договори про надання послуг купання – із ЗАТ «Єврокар» та Федерацією водного поло, однак цього не достатньо, щоб оплачувати роботу басейну.
«Найперше наше завдання – щоб споруда не була збитковою. Також спробуємо ввести якусь пільгу для студентів, котрі вже в навчальній програмі не мають фізкультури. До речі, басейн тепер працює, але тільки для тих, хто проплатив за нього, – стверджує проректор з адміністративно-господарської роботи Дмитро Сойма. – Ми нині в такій ситуації, що й утримувати басейн збитково, й законсервувати його теж немає коштів».
Утім це не заважає утримувати штат із восьми осіб, котрі займаються лише університетською «купальнею». Як пояснив Валерій Товт, всіма фінансовими питаннями, купівлею абонементів та оплатою за користування спорудою, займається керівник цієї «вісімки» – завідувач басейну Мирослав Кобиляк. Однак ні про умови оплати, ні про час відвідування ми так і не дізналися, оскільки людина, відповідальна за споруду, просто не бере слухавку. Виходить кумедна ситуація: університет б’ється, щоб знайти кошти, ти хочеш заплатити за плавання, а нема кому. 
До речі, тут ніхто не вимагає довідки про стан здоров’я. А це вже серйозне порушення. Хтозна з якими болячками можуть прийти відвідувачі. 
Шкода, що басейн, оснащений унікальною системою очищення води, на який витратили мільйони гривень, єдиний в Ужгороді, що має дві вишки для стрибків, пустує. Напевно, керівництву університету треба переглянути цінову політику, виборювати додаткові кошти в профільному міністерстві   або ж пошукати меценатів, котрі погодяться утримувати цей об’єкт.