Майже 22 млн гривень, виділених Закарпаттю Кабміном як субвенцію на соціально-економічний розвиток, а також понад 20 мільйонів із залишку вільних коштів обласної скарбниці, надходжень до бюджету розвитку могли розподілити минулої п’ятниці, 8 червня, на сесійному засіданні депутати обласної ради. Проте народні обранці не погодилися розглядати проект щодо змін до бюджету на цей рік таким, як його підготувала обласна адміністрація.
Після закінчення пленарного засідання сесії голова облради Іван Балога дуже дипломатично прокоментував, чому ж не ухвалили змін до бюджету: – Під час сесії я наголошував, що це було найбільш дискусійне питання, зокрема й на засіданнях комісій. Сьогодні на те, що треба зробити в краї, потрібно 200–300 мільйонів гривень, а маємо – трохи більше за 20 мільйонів. Тому задовольнити все і всіх неможливо. Не всі депутати побачили при розподілі задоволення своїх запитів, прохань своїх виборців. Відомо, що половину депутатського корпусу становлять мажоритарники, і кожен хоче зробити щось для своїх села, вулиці, школи. Тепер маємо можливість ще трохи подискутувати й до наступного пленарного засідання щодо цього важливого питання підійти більш узгоджено.
Нам не вистачає… червоних доріжок
Проте, коли заглянути в таблицю-додаток до проекту рішення, який адміністрація винесла на розгляд депутатів, можна знайти чимало цікавих фактів. Якщо хтось знає про школу, яка розвалюється в далекому гірському селі, лікарні, які десяток років не можуть добудувати, – знайте, це на Закарпатті не найважливіше. Куди потрібніші килими на сходах обласної адміністрації – деякі посадовці, щодня йдучи на роботу, мусять почуватися голлівудськими зірками на червоній доріжці. І на це, наполягали, треба виділити при перерозподілі бюджету на капітальні видатки – понад 99 тисяч гривень.
Ще без кількох копійок 100 тисяч гривень необхідно на обладнання прес-центру ОДА. Роботи вже виконали загалом на 299 тисяч гривень, проте слід за них розрахуватися.
Також дуже важливою є реконструкція площі Народної перед обласним «білим домом». Цю ідею губернатор Олександр Ледида плекає ще з самого початку приходу на посаду. Провели вже конкурси на розробку проектів, зміксували кілька з них в один – з фонтанами, партерними насадженнями, – треба братися до втілення, тобто для початку – виділити 99,7 тисячі гривень на розробку проектно-кошторисної документації. Ще більш ніж півмільйона, а саме 533 тисячі гривень, треба на закупівлю різного офісного обладнання, комп’ютерної техніки для облдержадміністрації. Хоча Президент ще торік суворо наказав чиновникам заощаджувати, а Прем’єр Микола Азаров категорично заборонив купувати дорогі авто, меблі, ноутбуки й робити в кабінетах ремонти за бюджетні кошти.
200 тисяч гривень «вкрай» потрібно і на таку цікаву проблему, як «забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики і вивчення суспільної думки».
Також щонайменше 200 тисяч гривень не вистачає закарпатцям для підвищення рівня знань у сфері податкового законодавства та їхнього ж якісного обслуговування місцевими податківцями. Знання, до речі, підвищуються, наприклад, оплаченими інтерв’ю головного податківця краю у «потрібних і правильних» газетах або на телебаченні.
Мабуть, зі сну якогось посадовця заблудила в обласний бюджет і позиція, яка передбачає виділення 288 тисяч гривень на реконструкцію приватного будинку у Волівці за адресою вул. Пушкіна, 9.
Ужгород не в фаворі обласної влади
Зате лист-прохання Ужгородської міської ради, скільки коштів і на що потрібно місту, в ОДА проігнорували. Так само не взяли до уваги й прохання шанованого освітянина, депутата міськради Михайла Мегеша, директора лінгвістичної гімназії Ужгорода, допомогти з ремонтом приміщення навчального закладу – знакової для обласного центру 100-літної будови в центрі міста. Хоча про це вже навіть ішлося у пресі.
Зокрема, не врахували прохання про 62,3 тис. грн для реконструкції міні-котельні гімназії Ужгорода, 258 тисяч для міні-котелень ЗОШ № 19 та дитячого садочка № 42 (вул. Легоцького); 167 тисяч на будівництво автономної котельні міської дитячої клінічної лікарні і 116 тисяч на реконструкцію котельні «дорослої» міської лікарні на вул. Грибоєдова.
Ще кілька років тому депутати обласної ради підтримували ідею спорудження при міській дитячій лікарні Ужгорода реабілітаційного центру. Однак тодішній мер сказав категоричне «не треба». Мабуть, з огляду на негласну тісну комунікацію з Ратушняком нинішніх керівників ОДА, вони такої ж думки щодо оздоровлення дітей, тому коштів у своєму проекті розподілу бюджету виділяти не вважали за потрібне.
Так само, вочевидь, не надто важливі (як порівняти з килимами і прикрашанням фонтанами площі Народної) і реконструкція системи опалення, водо-каналізаційного забезпечення гінекологічного корпусу перинатального центру в Ужгороді, а також дірявий дах у школі № 19. Щодо інших питань, які розглядали на сесії, то підтримку депутатів здобула програма модернізації та заміни ліфтів у житлових будинках, розрахована до 2015 року. На «порятунок» 450 ліфтів області, 200 з яких уже відпрацювали свій ресурс, треба 32 мільйони гривень. Ще майже стільки ж – 30 мільйонів – необхідно на програму переведення котелень бюджетних закладів краю на альтернативне газу паливо, насамперед деревину, що дасть змогу зекономити близько 3 мільйонів бюджетних витрат – відповідну програму до 2015 року теж підтримали обласні депутати.
Певну напругу викликало питання передачі в обласну комунальну власність санаторію «Перлина Карпат». Оздоровниця вже кілька років є предметом юридичних суперечок. Депутати обласної ради попереднього скликання вже ухвалювали рішення про прийняття комплексу в обласну комунальну власність, але це рішення прокуратура оскаржила в суді та виграла процес. Тепер же пропонувалося знову прийняти комплекс в обласну комунальну власність. Голова ОДА Олександр Ледида наполягав, що тоді санаторій можна буде передати новому ефективному приватному власнику. Змовчав тільки, що такий уже є на гадці, тобто власне з Ледидою про все домовився.
Натомість голова облради Іван Балога зауважив, що пропоноване рішення про передачу нічим не відрізняється від попереднього, отож воно знову наражає обласну раду на втягування у тяганину з правоохоронцями й судами. Зрештою, ухвалу щодо санаторію не підтримали. Можливо, до наступного пленарного засідання напрацюються інші варіанти, як бути з цим об’єктом.
Звичайно, після коригування всіх юридичних нюансів добре було б знайти оздоровниці файного ґазду. Може, додалося б і грошей у бюджет, а поки Закарпаття потребує кількасот мільйонів гривень, проте мусить «вкластися» у кількадесят. Тож фінансування, яке є, варто спрямувати у найважливіше русло, де воно дасть результат людям, а не розливати у дрібні струмки для інтересів окремих особистостей.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.