Уся сіль – у йоді

У закарпатців є ризик розвитку розумової відсталості, проте зарадити цьому люди можуть лише спираючись на власну свідомість

За щоденними клопотами мало людей приділяють увагу дефіциту йоду в організмі та проблемам, пов’язаним із цим. Реагують лише тоді, коли недуга застає зненацька. А дарма, оскільки контролювати вміст йоду в організмі потрібно, особливо закарпатцям, адже наш край займає одне з перших місць в Україні із захворювань щитовидної залози, значна кількість яких зумовлена саме дефіцитом йоду. А нестача в організмі цього мікроелемента може з легкістю призвести до розумової відсталості… людини, родини, а відтак і нації.

Примітно, що із розпадом Радянського Союзу в незалежній Україні почали набагато менше приділяти уваги загальному здоров’ю населення. Пригадаймо, як у шкільні роки всі дітки регулярно отримували смачненькі диво-пігулки «Антиструмін» та «Спірулін», споживали солотвинську йодовану сіль, відвідували дитячі табори на березі моря. Усього цього було більш ніж достатньо, аби через кілька десятиліть уникнути розумового виродження нації.

Проте відомо, що сьогодні профілактикою ендемічного зобу у загальнодержавних масштабах ніхто не займається. Щоправда, у деяких регіонах є певні спроби: йодують молочні та хлібобулочні продукти. Та, за словами начальника управління охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації Романа Шніцера, найефективнішим способом, який уже використовують європейські країни та Америка, є йодування питної води. «Але для нас це, на жаль, лише предмет для дискусій», – каже він.

 Доза для розуму

Від йоду, який необхідний для вироблення гормону тироксину, цілковито залежить життєдіяльність організму. Якщо людина не надаватиме цьо­му належного значення, рано чи пізно матиме серйозні проблеми зі здоров’ям. Нині, за словами головного ендокринолога області Ольги Олексик, майже 60 тисяч наших співгромадян стоять на обліку, маючи патологію щитоподібної залози.

Ці проблеми виникають у різному віці, починаючи від народження. Якщо вагітність перебігає при нестачі гормону, це загрожує фізичним і розумовим недорозвитком дитини, косоокістю і навіть передчасними пологами. Тому особливо важливе призначення йодовмісних препаратів під час вагітності – жінка в цей період потребує від 200 до 250 мікрограмів йоду щодня. Якщо організм не може впоратися з навантаженням, лікар має призначити додаткові дози.

«Йод – це мікроелемент, який відповідає в організмі за обмін речовин, його активність. Дефіцит йоду найбільше відображається на дітях, оскільки у них спостерігається недостатність розумового розвитку. А це, у свою чергу, призводить до серйозних наслідків – за якийсь час можна отримати не зовсім повноцінно розвинене суспільство. Це найбільша біда, до якої може призвести йодова недостатність», – попереджають фахівці.

Йод особливо потрібен дітям у період росту – аж до 18 років. Дуже потребують його і студенти, адже посилена розумова активність вимагає багато гормону щитоподібної залози.

«Замок» поцікавився у директорів різних шкіл області, як проводиться йодопрофілактика у їхніх навчальних закладах. Майже кожен із керівників визнав, що цьому питанню приділяється найменше уваги, мовляв, де б і на це ще адміністрації знайти грошей. Кілька зізналося: єдине, що вони роблять для подолання проблеми, – проводять серед батьків активну пропаганду вживання йодовмісних продуктів. Частина почала кивати на шкільних медиків, які б мали контролювати це питання, інші ж – на підприємства, що обслуговують їдальні у їхніх навчальних закладах.

Як виявилося, ні перші, ні другі не дбають про розумове здоров’я школярів. Хоча в обласному центрі все ж знайшлася кухарка, котра запевнила, що готує страви із додаванням йодованої солі. Але, як відомо, вона користі не принесе. Цей мікроелемент вивітрюється при термічній обробці, тому його треба додавати лише у процесі споживання їжі

Сам собі лікар…

І справді, медики запевняють, що найкраща профілактика дефіциту цього мікроелемента в організмі – вживання йодованої солі. Ольга Олексик каже, що багато його у морепродуктах, зокрема у морській капусті. Чимало – і в рибі. Допоможуть і засоби індивідуальної профілактики, яких сьогодні багато: «йод баланс», «йодидфарм», «йодомарин», вода «йодіс», препарати, що містять спірулін та еламін. Для дорослої людини добова норма становить 150 мікрограмів.

«Якщо не проводити профілактику йодованою сіллю, виникнення зобу неминуче. Щоб відновити гормональний баланс у тканинах, треба щонайменше два місяці. Але засобами профілактики має займатися кожен із нас. Варто зауважити, що тканина щитоподібної залози бере його саме стільки, скільки потрібно. А зайвий йод просто вийде з сечею. До речі, на цьому базується діагностика захворювань щитовидки. Якщо йоду виводиться багато, отже в організмі його достатньо, – каже пані Ольга. – Виявити відхилення можна також під час УЗД і перевіряючи гормональний фон. Саме ці дослідження показують істинну картину».

Важливо пам’ятати, що про дефіцит йоду в організмі можуть свідчити пригнічений настрій, дратівливість, сонливість, погіршення пам’яті, часті головні болі. Може виникати атеросклероз, аритмія, підвищення нижнього артеріального тиску через набряклість судинних стінок. Характерною ознакою йодного дефіциту є збільшення щитоподібної залози, тобто зоб.

Якщо ж держава не приділяє цьому належної уваги, то лікар рекомендує самостійно конт­ролювати здоров’я кожному з нас: проходити різні обстеження хоча б раз у році, а не тоді, коли йододефіцит призвів до серйозних захворювань. «Є групи ризику – люди, старші 40 років та хворі на ожиріння – вони мають частіше за інших проходити дослідження на гормональні зміни в організмі. Особливу увагу слід приділити молоді у пубертатному періоді та вагітним, – запевняє фахівець. – Для майбутніх мам це особливо актуально, оскільки в інтересах здоров’я майбутньої дитинки».