Свято Вознесіння Господнього, в румунської традиції зветься днем Іспаса. Іспас, згідно з легендою, це людина, яка стала свідком Воскресіння і вознесіння душ померлих на небо. Оскільки Іспас був щасливою людиною, румуни вважають, що цього дня всі мають бути веселими та радісними.
У румунському селі Топчино Тячівського району на Закарпатті свято Вознесіння стало храмовим. За традицією, цього дня румуни зі всіх навколишніх сіл приїздять до Топчина, щоб разом бути свідками вознесіння до віри,чистоти та благодаті. Двома мовами: румунською та українською молилися священики та іх численна паства.
У румунів на Вознесіння прийнято прикрашати будинки та могили близьких гілками клена, а у вікна ставляться листя любистку для захисту від блискавки. Роздають милостині за померлих, особливо – теплий хліб, бринзу , зелену цибулю і цуйку (горілку). Цього дня марно просити у сусідів солі або вогню –вважається, що молоко корів від позички не буде жирним, а ті, хто позичив вогонь, стануть злими.
Цей день має у румунів ще одну назву: Кінський. Саме цього дня коні могли вперше наїстися зеленої трави вволю. Розповідають, що коли Марія народила Ісуса Христа в яслах, вона накрила немовля сіном щоб його не знайшов Ірод..Бики гріли його і не їли сіно,а коні були жадібними і з’їли все сіно. Тоді Марія покарала коней, щоб вони наситилися лише один раз на рік: на свою Пасху – на Вознесіння.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.