Звіряча відпустка

На носі вже гаряча пора – сезон відпусток, а домашня звірина в «добрі руки» не прилаштована. Як не вдається вдома залишити тварину або любов до неї – аж «до гроба», то єдиний варіант – узяти з собою. Візи вона не потребує, та й платити, мовляв, за неї – як за багаж. Проте тут-то все тільки починається: від того не щепили, місяць, будьте ласкаві, почекайте, не такий контейнер купили, не в той час нагодували… 

Пані Марія всю дорогу до Ужгорода зі Львова в електричці везла чорний пакет. Іноді він ворушився, дряпався, незадоволено бурчав, жалібно скиглив… А тут враз – і в пакета «виросла» чорно-біла мордочка. «Барсику, ану запхайся, не заважай людям», – пробурмотіла, вочевидь, хазяйка і швидко запхала мордочку назад до пакету. Виявилося, везе вона кота додому від родичів – ті переїжджають за кордон, а чотирилапого взяти з собою не встигають і ніяк не можуть. «Треба йому і паспорт, і всякі довідки, і щеплення… Нема на те часу і бажання. Але як воно з дворняжкою: взяли десь на базарі задарма, жило на вулиці, мишей ловило… Які паспорти? Он блоха на блосі, всього бідного покусали. Перевезу так у кульку, хай собі живе у мене. Бо шкода, не лишати ж на вулиці, – аби пси роздерли чи з голоду вмерло?..»

Закон про обов’язкову вакцинацію і документи писаний не лише в Україні – всюди діє правило: домашній улюбленець може перетнути кордон лише зі спеціальним міжнародним ветеринарним паспортом, цілком здоровий і безпечний для інших пасажирів.

«Накачали» козу

Аби виїхати з домашньою звіриною за кордон, насамперед треба оформити всі ветеринарні документи зі щепленнями, інформацією про вихованця і його господаря. Микола Каганець, начальник управління ветеринарної медицини в Закарпатській області, каже, що всім охочим перевозити тварину треба спершу звернутися до їхнього відомства. «Але не пізніше ніж за 30 днів до запланованого виїзду, – наголошує. – Упродовж місяця ми проведемо повне клінічне обстеження тварини, зробимо всі щеплення, роз’яснимо всі вимоги. Адже у кожній країні по-різному відбувається «процедура» ввозу тварини. Є обмеження, заборони, слід пройти і митний конт­роль. Іноді за документом треба їхати до столиці – вимагають дослідження Науково-дослідного інституту в Києві. Всі умови і вимоги транспортування зафіксовані українським законодавством. Паспорт оформляють за місцем проживання у ветеринарних клініках».

Послуга ця – не безкоштовна. Дорого може обійтися вакцинація улюбленця. До того ж, певні країни вимагають електронний паспорт. Тварині у ветеринарній клініці вживлюють мікрочіп з усією інформацією про щеплення. Коштує така процедура близько двох сотень гривень. Тільки якщо тварина має записані всі щеплення, завірені ветеринаром, цілком здорова, тоді можна вже збиратися в далекі мандри.

Якщо ж забажали перевезти свинку чи корівку, звертатися треба до Закарпатської філії агентства з ідентифікації і реєстрації тварин. «Кожна свійська тварина повинна мати ідентифікацію, тоді її можуть перевозити як у межах, так і за межі області. Паспорт худоби чимало коштує. Наприклад, велика рогата худоба обійдеться від 37 до 47 гривень за одну тварину».

Знайомі розповідали, як козу перевозили поїздом зі Словаччини до Ужгорода. «Накачали» транквілізаторами, засунули в мішок – і тварина попрямувала до нас. Як домовлялися, можна лише пофантазувати, бо всіх деталей не відомо. Вочевидь, провідники або не розгледіли «багажу», або закрили на те все очі.

Літають у контейнерах і банках

Як оформили паспорт з усіма щепленнями, можна і з Правилами транспортування ознайомитися. Торік у листопаді Кабінет Міністрів їх дещо змінив новою постановою. Зокрема, встановили мінімальну площу для транспортних засобів і контейнерів для перевезення тварин. Братів наших не менших необхідно годувати кожні 24 години і напувати кожні 8-12 годин. Можуть застосувати й засоби з функцією електричного шоку – але виключно до дорослої великої рогатої худоби і свиней. Контейнери отруйних «улюбленців» маркують позначкою «Отруйно», агресивних, які можуть заподіяти шкоду через вентиляційні отвори засобу перевезення  – «Ця тварина кусається». Використовують й відмітки «Живі тварини» чи «Лабораторні тварини».

У довідковій Ужгородського залізничного вокзалу кажуть, що за тварину доведеться сплатити як за 20 кілограмів багажу. Собак великих порід перевозять у тамбурі вагона поїзда (не більше одного собаки в тамбурі) у намордниках на міцному повідку під наглядом супроводжуючого. «Велетні» можуть добряче спустошити кишені свого господаря, коли той не бажає залишати улюбленця в тамбурі. Річ у тім, що в купе поїзда його перевозити можна лише за умови, якщо господар придбає всі місця в купе. Іноді виходить домовитися, проте зазвичай це майже нереально – великих псів пасажири бояться. Цуциків і декоративних «гавкалок», за постановою Кабміну, везуть на руках чи під сидіннями у кошиках, клітках, ящиках, контейнерах.

У касі в Ужгородському аеропорту «Замку» пояснили: у салоні літака тварини теж є багажем. Можуть літати лише в спеціальних контейнерах – але це за умови, якщо вага тварини разом із контейнером («бокс» не більше 30x50x40 сантиметрів) не перевищує 8 кілограмів. Собаки-провідники подорожують безкоштовно разом зі сліпими господарями чи кінологами, обов’язково дресировані, у наморднику. Якщо ж тварина важить більше 8 кілограмів, то має летіти в багажно-вантажних відсіках авіатранспорту. У кожної компанії свої вимоги і тарифи до транспортування домашніх улюбленців. Тварини повинні бути чистими, охайними та не мати неприємного запаху.

У місцевому автовокзалі зауважили: перевозити тварину можна, якщо водій дозволить і якщо вони не забруднює салон і пасажира. І теж не без усього причандалля – з намордниками, на повідку, в кошиках, коробках, клітках, контейнерах. Усі ці ветеринарні «штучки» можна придбати у спеціалізованих магазинах. У таксі звірина поїде на сидіннях за наявності підстилки. Таксисти зазвичай проти перевозити тварин й іноді завищують ціну за проїзд.

Крім того, варто ознайомитися з вимогами транспортування країни, до якої плануєте перевезти свого вихованця. Зокрема, в Ісландії обов’язково маєте отримати дозвіл Міністерства економіки і народного господарства. В Уругвай не дозволяють ввозити пташок, до Франції та Ізраїлю – цуциків і кошенят до трьох місяців, до Саудівської Аравії – курчат, голубів, качок, індиків, гусей і папуг. В окремих країнах тварин після приїзду поміщають на карантин. Зокрема, на Тайвані і Кубі – на 14 днів, у США – на місяць, у Швеції – на 4 місяці, на Мальті, Кіпрі й у Великобританії – на півроку. Усе це – за гроші.

Коти, коти, де вас подіти?

Доїхати – то ще не вся співанка проспівана. Треба ж десь і поселитися з домашнім улюбленцем. Добре, що за кордоном до подорожей із тваринами ставляться в цілому позитивно і лояльно, навіть бізнес на цьому роблять: будують цілі зооготелі, пропонують вишукані п’ятизіркові апартаменти, собачі й котячі меню, послуги дресирувальника, перукаря, масаж, ігри, басейн, романтичні вечері…

В Україні такі тимчасові притулки тільки-но з’являються. Зокрема, у 2006-му в промисловому районі Ужгорода побудували собачий готель. Нині його вже нема, проте, як зауважив його зас­новник Руслан Ключевський, по всій області багато «приватників», які залюбки прихистять чотирилапих.

Закарпатські ж експерти тур­індустрії зауважують: попит на подорожі із домашніми улюбленцями в нас лише починає зростати.

Не перегрій звірину

Ветеринари радять: слід добре продумати подорож свого улюбленця, адже сонце може спричинити тепловий удар, тварина може перегрітися – особливо мопси, пекінеси, бульдоги, боксери, персидські коти. У них може виникнути брахицефалічний синдром (дисфункція дихання), від чого тварина вмирає. Варто запастися водою, кормом, мисочку брати лише стару. Вважається, що найкраще подорожують змії, найгірше – коти, найспокійніше – пташки.

Якщо тварина побоюється автомобіля, треба привчати її до машини. Навіть під час подорожі улюбленця треба обов’язково вигулювати. Якщо дуже нервує, можна дати заспокійливого. В жодному разі кішку не відпускають у салон, а міцно тримають – вона може стрибнути на водія. Годувати тварину слід не пізніше ніж за 5-6 годин, інакше у неї може виникнути блювота. Гризунів перевозять у скляній банці з кількома вентиляційними отворами на кришці. Пташок тримають у клітках, закритих темною тканиною. Змій і ящірок транспортують у спеціальних бавовняних мішках, дерев’яних ящиках, пластикових контейнерах. Риб – у поліетиленових пакетах, на третину заповнених водою і на 2/3 повітрям, або в спеціальних ізотермічних контейнерах. Комахи мандрують у скляній банці з тканиною на горлі посудини.

Домашнього улюбленця можна й застрахувати. Як розповіли «Замку» в одній із закарпатських страхових компаній, господарі досить часто звертаються з проханням уберегти тварину від нещасних випадків і готові платити за це кругленькі суми. У такому разі знову знадобиться ветеринарний паспорт.