Міжнародний фонд Відродження, що входить в мережу фондів відкритого суспільства Джорджа Сороса, спільно з американською організацією Habitat For Humanity візьметься за будівництво соціального житла для циганської меншини.
Програма передбачає надання невеликих кредитів ромськими сім’ям, які чекають дитину, на ремонт приміщень, придбання меблів. Після цього інвестори обіцяють перейти до будівництва індивідуального житла для циган. Причому хочуть залучати до будівництва і їх як підсобних робітників, щоб вони відчували причетність до будівництва власних приміщень.За приклад ініціатори проекту взяли Румунію, – каже менеджер програми "Роми України" фонду Відродження, Наталія Кияк.
Ромам пропонуватимуть довгострокові безвідсоткові позики, а частину витрат на будівництво будуть покривати інвестори.За офіційними даними, в Україні налічується близько 50 тисяч ромів. Проте громадські організації називають набагато більшу цифру – 300 тисяч, третина яких живе в Закарпатській області.
Табір в урочищі Радванка – це кілька десятків ромських будинків: від цілком пристойних будівель з ошатними фасадами і багатими дворами (багаті цигани, так звані "урі-цигани", або вища каста – музиканти, бізнесмени – можуть собі дозволити нормальний будинок) в будинку, на швидку руку зроблені з саману, дощок і руберойду. Через близькість табору до річки, очевидно, ці приміщення будуть змиті найближчою повінню , які на Закарпатті відбуваються дуже часто.В одному з таких бараків живе сім’я сорокарічної Валентини – одинокої матері, яка, народивши вісьмох дітей, живе з ними в кімнатці розміром три на чотири метри з земляною долівкою, куди вхід – прямо з вулиці.
Таких будинків у таборах – більшість. Їх жителі скаржаться на нестерпні умови, відсутність води, каналізації, газу.Якщо за межами області цигани часто живуть у великих містах в квартирах, де тісняться по 20 і більше осіб в одній квартирі, то закарпатські табори – якийсь феномен.
124 селища – така кількість населених пунктів області, в яких компактними групами проживають етнічні цигани. Переважно, це стаціонарні табори, розташовані в передмістях і селищах. Чим більше табір, тим легше його жителям вести свій побут і виживати, як, наприклад, в повністю ромському селі Собатин Іршавського району.
"Це великі табори, маленькі табори, і є навіть такі, в яких три будинки. Роми живуть дуже важко. Бідність, незабезпеченість найелементарнішими умовами. Немає роботи. Багатьох виручає те, що у них є коні, вони збирають металобрухт, папір. Деякі працюєть в комунальних підприємствах, прибиральниками вулиць. Традиційні циганські промисли – ковальство, бляхарство, лозоплетіння – ми тільки починаємо відроджувати. Мізерна частина циган живе за рахунок музики, підробляє в ресторанах або на весіллях, на це поки є попит ", – розповів BBC. ua голова громадської організації Романі Яг Аладар Адам.
Під час повеней 1998 та 2001 років в деяких таборах, які були розташовані близько до річок, вода змила будинки повністю, багато циганських сімей залишилися просто неба. Тоді, в 2001 році в Ужгороді для ромів побудували багатоквартирний будинок, однак сім’ям, які оселилися там, не видали ордерів. Тому що попередній досвід будівництва житла для циган виявив, що, отримавши ордер, вони продають квартири і повертаються в глиняні халупи у передмісті.
Навіть проект фонду Відродження з паспортизації ромів реалізовували дуже важко: цигани скептично ставилися до спроб допомогти їм облаштувати свій побут, мовляв, "тим начальникам постійно щось від нас треба".
Зрозуміти психологію циган
Консультант громадської приймальні Терне Рома в Луцьку Віктор Пенько каже, що ромської проблеми немає – є ромський вимір. Інтегрувати їх у суспільство легше, якщо вивчити психологію. Він теж каже, що надавати циганам житло у власність – безглуздо, бо бідні цигани продадуть його найближчим часом.
"У борг гроші беруть у багатих, а борг віддати для рома – справа честі. Лихварство процвітає, виманити квартиру – легка справа", – розповідає Віктор Пенько. Він вважає, що у циган не сформовано почуття завтрашнього дня – вони, як правило, не переймаються тим, де у майбутньому будуть жити їх діти, чим вони будуть харчуватися завтра.
Вихід один, – аналізує українець, який працює серед циган, – їм потрібно надавати соціальне житло, яке буде належати, наприклад, державі, а за це житло вони повинні працювати, бажано ще й вчитися, щоб не жеврів рефлекс споживача, а за час, поки будуть віддавати гроші, дивись, і сформується бажання жити більш впорядковано.
На Закарпатті теж звучать сумніви щодо ефективності програми, її втілювати фонд Відродження в Україні спільно з американською організацією Habitat For Humanity.
Експерти стверджують, що без бажання циган жити в нормальних умовах, ті, хто здатний сплатити частину вартості житла, вже мають прийнятні умови для проживання, а ті ж, хто найбільше потребує поліпшення житлових умов, вкрай бідними, знаходяться на межі виживання, їм не вистачає навіть на їжу. І, відповідно, вони не в змозі приймати посильну фінансову участь в будівництві житла для своїх сімей.
На Закарпатті, як повідомив BBC.ua заступник голови облдержадміністрації Іван Качур, до будівництва житла приєднається і місцева влада.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.