У теплиці ужгородця Михайла Кортіна росте8000 кактусів 170 видів. Живе цей неординарний 51-річний чоловік у мікрорайоні Дравці. Сусіди між собою нерідко і називають його кактусом.
– Михайло Михайлович, як з’явилося таке хобі?
– Мені завжди подобалися квіти. Кожен же по-своєму оригінальний, красивий. Перші кактуси купив в магазині, здається, в 2000 році. Звичайно, тоді не думав, що захоплюся так всерйоз і надовго. Думав, доглядати десь за 50 зеленими їжачками. Далі ж виявилося, що товариш мого знайомого має значна галерею кактусів. Захотілося її побачити, поспілкуватися з господарем. Тому я був здивований.Крім того, дізнався, що в магазинах продають зніжені, випещені рослини, вирощені на чистому торфі та добривах, а «природні» люблять піщану землю й виглядають набагато розкішніше, адже не розпещені. Згодом у Москві придбав цікаву книгу про кактуси, щоб не відчувати себе дилетантом. І так пішло-поїхало. Захотілося мати і такий, і сякий вид, і третій, і четвертий … Посіяв їх у так званих акваріумах, склав у бокси. Тоді, доглядаючи, читав, розпитував, що потрібно для їх хорошого зростання.За якийсь час підвіконня вже не вистачало. Допоміг відомий крайової садівник і квітникар Микола Гусинка, який зводив собі теплицю, а заодно і мені роздобув каркас. Я свою – 5 на 9 метрів – будував три роки: все впиралося в гроші. У наших умовах теплиця – це найкращий варіант для обмеження доступу всіляких шкідників, хвороб, грибкових захворювань.
– Звідки берете насіння?
– Жодних проблем! Можна дістати, які хочеш і звідки хочеш – з Англії, Німеччини, Америки, Південно-Африканської Республіки, Австралії. Треба лише бажання і трохи грошей. Наприклад, в Сумах, Харкові, Вінниці є потужні осередки кактусистов, в Одесі є ентузіаст, яка за абсолютно прийнятною ціною пошле хоч кому будь-які насіння. З Німеччини отримую рідкісні види від Наталії Іванчук – колишньої ужгородки.Оскільки маю їх багато, цвітуть у мене ці рослини майже цілий рік. Затишшя лише взимку. Квіти починають випускати в березні, квітні – коли як. Багато кактуси радують око і кілька разів на рік, цвітуть такими собі хвилями до пізньої осені. А пік цієї краси – травень-червень. Особливо радію нічним тропічним кактусам, які цвітуть тільки в темний час доби і, як правило, кілька годин, але напрочуд велично, вишукано, розкішно.
– Це вигідний бізнес?
– Дуже і дуже скромний. Його навіть смішно називати бізнесом. Гарантую, що на продажу кактусів жити неможливо. Мінімальна ціна одного – 15 гривень, максимальна – 50. Але ж ці рослини особливим попитом не користуються. Беруть в основному для комп’ютера, для себе, іноді на день народження.Тому отримую насамперед душевну насолоду. Наприклад, торік заробив 400 доларів, цього року буде максимум 500. Хоча ці гроші йдуть на купівлю добрив, піску, горщиків, дров, на збереження базової колекції. Взимку ж у теплиці потрібно підтримувати постійну температуру – від 0 до 5-10 градусів тепла. Окремі види на своїх історичних родинах, наприклад, витримують і 20 градусів морозу, мої ж колись не гинули і при мінус 8, правда, на більше я не ризикував.
– І скільки ж у вас видів кактусів, і скільки екземплярів вцелом?
– Дивіться: в блокноті записані латинською всі види, але до цих пір я їх, зізнатися, не рахував. Мені й самому буде цікаво, щоб цифра каталога не була висмоктана з пальця. (І Михайло Кортіна при мені хвилин за сім нарахував в блокноті десь 170 видів. – Ю.П.) А якщо в цілому, то десь до 8 тисяч штук потягне. Можна б і більше мати, але і так вже всі стелажі в два поверхи доверху заставлені. До речі, у мене всі кактуси молоді – від 1 до 8 років, хіба що три-чотири подарованих мають по 20-30. Кактуси – рослини невибагливі, тому, доглядаючи за ними, особливо не втомлююся. Правда, іноді роботи вистачає, в основному морока з пікіруванням або на початкових стадіях створення потрібних їм умов.
– Кажуть, кактуси захищають від комп’ютерного випромінювання …
– Цілковита нісенітниця. Мені смішно слухати, коли хтось твердить: ось, мовляв, кактус біля комп’ютера в’яне або повністю зів’яв, так поглинув випромінювання. В основному рослина гине через нестачу світла (не все, є такі, які люблять і тінь), свіжого повітря, ранньої роси. Кактус ставлять біля комп’ютера, як правило, в темному закутку, де він ще й припадає пилом, нічим дихати. Ось і весь секрет! Просто люди люблять фантазувати – їм так легше жити (посміхається).
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.