У мене є просте питання

Одразу попереджу, що не хочу нагнітати паніку. Довго мовчав. І мушу це сказати.

У мене є просте питання.

Куди поділись наші спецслужби? Навіть з розрахунком на те, що після Євромайдану більшість спецпризначенців втекла до Росії, невже немає жодної групи, яка б зайнялась зачисткою та диверсіями серед бойовиків у непідконтрольних нам територіях? Вже цілий рік терористи абсолютно безкарно розривають мою країну на шматки.

Мабуть, спецпризначенці сидять у чергах під кабінетами, аби отримати статус учасника АТО й залишитись на посаді, не потрапивши під люстрацію (і це не жарт).

Ну блін. Одна снайперська куля, і Захарченка немає, а у новинах розказуємо, що українських військ поряд нема і не було, а він сам застрелився через докори сумління після скоєних ним злочинів. Адже контрпропаганда має й у нас працювати! З’явився черговий актор йому на заміну? Ще одна куля! І так, поки всіх ватажків не винищити і не підірвати їхній бойовий дух. Це б справді допомогло нашим військовим.

Я ж в Давосі не був і не снідав з іноземцями, поки ми щохвилини втрачаємо контроль над Сходом, тому у мене відповіді нема. І якщо вже говорити прямо — то у нас є цілий апарат влади, яка фактично є нашою найманою робочою силою і саме вона повинна давати усі відповіді.

Але нічого. Закінчиться війна – наведемо лад і у владі.

Я вірю у нашу армію, бойові досягнення якої чомусь нам не показують майже ніде (це теж серйозний промах нашої пропагандистської машини).

Я вірю у наших волонтерів, які працюють у 1 000 000 ефективніше та оперативніше за всю нашу пострадянську й наскрізь бюрократизовану владу, яка думає лише про МВФ, але не бачить далі свого носа.

Вірю у молитви дружин наших героїв. Вірю у те, що діти скоро побачать живими своїх захисників.

Я вірю у нашу перемогу. Вірю у душі наших загиблих й у те, що вони пішли на подвиг недаремно!

Слава Україні!

P.S. Раптом цей пост прочитають компетентні служби, то я навіть фото Олександра Володимировича Захарченка (1976 р.н.) для них додав. Раптом схаменуться…