Словацький прем’єр Роберт Фіцо під час візиту в Ужгород заявив, що його заяви в медіа часто не мають нічого спільного з конструктивною співпрацею Словаччини та України і похвалив Україну за збереження прав словацької національної спільноти. Тим часом в Україні презентували відрізок євроколії, яка сполучить Київ через Ужгород з європейськими столицями.
Між тим поляки скептично ставляться до можливого вступу України в НАТО, угорці попри інформаційний тиск Орбана прагнуть залишатись в ЄС, а чехи ризикують отримати нового-старого прем’єра в компанії праворадикалів та комуністів. І ще трохи про добудову мосту між Румунією та Україною на Закарпатті, вплив олігархічних грошей на вибори у Молдові та можливість розмороження єврофондів для Орбана.
Це та більше – у дайджесті важливих подій від Іnfopost у сусідніх європейських країнах, які так чи інакше торкаються України, за минулий тиждень з 1 по 7 вересня 2025 року.
Карикатура: Marian Kamensky, Austria / politicalcartoons.com
Євросоюз впроваджує нову систему в’їзду/виїзду (EES), яка в електронному форматі фіксуватиме всі перетини кордонів громадянами третіх країн, включно з українцями. Система стосується короткострокових поїздок до 90 днів протягом будь-яких 180 днів і замінює традиційні штампи в паспортах цифровою реєстрацією.
EES збирає біометричні дані: фото обличчя, відбитки чотирьох пальців (для осіб від 12 років), дані закордонного паспорта, дату та місце в’їзду/виїзду, а також випадки відмови у в’їзді. Всі пасажири транспортних засобів мають виходити для проходження біометрії, процедура на залізниці може відрізнятися залежно від пункту пропуску.
Відмова надати біометричні дані є законною підставою для відмови у в’їзді до ЄС. Це означає суттєві зміни для українських мандрівників, які тепер мають бути готовими до додаткових процедур на кордоні з країнами Євросоюзу.
Фото: Costfoto / NurPhoto via Getty Images
ЄС посилює заходи проти російського газу перед повною забороною
Країни Євросоюзу розробляють механізми блокування російського газу, який може потрапляти до Європи під виглядом «транзитного» з інших країн. Чернетка нової пропозиції від 4 вересня вимагає від митних органів відмовляти в імпорті такого газу, якщо немає «неспростовних доказів» його походження з третьої країни. Особлива увага приділяється газопроводу «Турецький потік», через який російський газ надходить до Болгарії.
Законодавство передбачає поетапну заборону російського газу: нові контракти припиняються з січня 2026 року, короткострокові існуючі — з червня 2026-го, довгострокові — з січня 2028 року. Єврокомісія запропонувала цю заборону в червні як частину розриву енергетичних зв’язків з Росією після вторгнення в Україну 2022 року.
Поштовхом стала заява президента Фінляндії Александера Стубба, який повідомив, що Трамп під час телефонної розмови з лідерами ЄС закликав до тіснішої координації щодо санкцій, спрямованих на обмеження доходів Росії від нафти і газу. Стратегія Вашингтона проста: перекрити постачання російської нафти для військових потреб.
Пропозицію мають схвалити наступного місяця кваліфікованою більшістю країн ЄС. Угорщина та Словаччина, які виступають проти заборони, не зможуть її заблокувати через механізм посиленої більшості.
Більшість поляків — проти вступу України в НАТО
Опитування IBRiS показує, що 52,7% поляків виступають проти членства України в НАТО, тоді як підтримують вступ лише 33,5%. Підтримка найвища серед виборців проєвропейського уряду Дональда Туска – 59%, натомість 74% прихильників опозиції категорично проти. Новий президент Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна PiS, демонструє скептицизм щодо натівських амбіцій Києва.
Щодо членства в ЄС, 51% поляків підтримують вступ України — трохи нижче європейського середнього показника 52% за даними Eurobarometer. Найвищу підтримку демонструють північні та балтійські країни: Швеція – 91%, Данія та Фінляндія – 81%, Литва – 72%. Найбільше проти виступають Угорщина та Чехія, де 64% респондентів не підтримують ідею.
На думку політолога доктора Ернеста Вицішкевича (Ernest Wyciszkiewicz), директора Центру Мєрошевського (Centrum Mieroszewskiego), таким чином поляки реагують на поточний контекст, а не на стратегічні вимоги. І це не дивно в ситуації, «коли політика робить ставку на україноскептицизм, а в публічних дебатах і соціальних мережах домінує праведне антиукраїнське обурення». Детальніше про опитування — на Rzeczpospolita.
Угорці підтримують ЄС попри антиєвропейську пропаганду Орбана
Опитування Eurobarometer показало стійку підтримку Євросоюзу серед угорців попри урядову пропаганду. Так, 80% угорців вважають, що ЄС має діяти більш єдино у вирішенні глобальних викликів, а 82% підтримують надання Євросоюзу ширших інструментів для ефективного реагування. Найбільш вражає, що 82% респондентів (лише на 3% менше, ніж в середньому по ЄС) підтримують прив’язку фінансування країни коштом єврофондів до дотримання верховенства права (а саме через це ЄС заморозив для Угорщини мільярди євро).
Пріоритети угорців дещо відрізняються від загальноєвропейських — вони більше зосереджені на економічному процвітанні, конкурентоспроможності та продовольчій безпеці, а не на питаннях безпеки та оборони. Цікаво, що міграція більше не входить до їхніх головних занепокоєнь.
45% угорців мають позитивний уявлення про ЄС, 42% – нейтральне ставлення до Євросоюзу, що може відображати вплив орбанівської пропаганди.
Водночас 75% визнають, що Угорщина виграла від членства в ЄС. Найчастіше згадувана користь — створення нових можливостей працевлаштування для угорців, ймовірно, йдеться про роботу за кордоном. Це свідчить про розрив між урядовою риторикою та реальними настроями суспільства. Більше про євронастрої угорців — у дослідженні Eurobarometer.
Партія експрем’єра Чехії Бабіша пропонує загальнонаціональні референдуми з «ключових» питань
Партія ANO мільярдера Андрея Бабіша, яка лідирує в опитуваннях перед виборами наступного місяця з підтримкою близько 31%, представила програму з планом закріпити право на загальнонаціональні референдуми з «ключових питань». Партія обіцяє «надати громадянам можливість безпосередньо вирішувати ключові публічні питання», наголошуючи, що членство в ЄС і НАТО залишається «беззаперечним». Водночас ANO обіцяє боротися з «Зеленою угодою» ЄС та міграційним пактом.
Діючий прем’єр Чеської республіки Петр Фіала попередив, що плани ANO ризикують зблизити її з крайньоправою SPD та комуністичною Stačilo!, які відкрито ставлять під сумнів членство Чехії в ЄС. «Не дивно, але небезпечно», – написав Фіала в соцмережі X. Міністр закордонних справ Ян Ліпавський також висловив занепокоєння можливістю підриву європейських і натівських зобов’язань країни.
Попри лідерство в опитуваннях, ANO потребуватиме коаліційних партнерів для формування уряду. Критики побоюються, що конституційне закріплення права на референдуми може відкрити шлях для антиєвропейських сил до проведення голосувань щодо виходу з ЄС чи НАТО. Більше — у статті ČTK.
Словаччина зближується з Китаєм попри застереження США і ЄС
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив про отримання від Пекіна ліцензій на експорт китайських рідкісноземельних металів до Словаччини. Після зустрічі з президентом Сі Цзіньпіном під час свого візиту до Китаю Фіцо заявив, що «словацько-китайські відносини стають дедалі тіснішими». Він підкреслив перспективи додаткових китайських інвестицій на базі проєкту Gotion High-Tech вартістю €1,2 млрд для будівництва заводу акумуляторів для електромобілів.
Така співпраця суперечить політиці ЄС щодо зменшення залежності від китайського імпорту сировини. Прийнятий у травні 2024 року нормативний документ про критично важливі сировинні матеріали встановлює цілі ЄС покривати до 2030 року 10% потреби власним видобутком, 40% – переробкою та 25% – переробкою вторсировини. При цьому жодна стратегічна сировина не повинна більш ніж на 65% надходити з однієї третьої країни.
У цьому підхід Фіцо нагадує політику його союзника, угорського прем’єра Віктора Орбана — найбільш відкритого прихильника китайських інвестицій серед лідерів ЄС. У квітні США закликали Угорщину проявляти обережність у відносинах з Китаєм, попереджаючи про можливе напруження в іншому разі тісних стосунків між Орбаном та президентом Трампом. Більше — у статті EURACTIV Slovakia.
Депутати Європарламенту побоюються доступу Орбана до заморожених коштів
Євродепутати намагаються запобігти отриманню угорським прем’єром Віктором Орбаном заблокованих коштів ЄС через середньострокове перерозподілення фондів згуртованості. Німецький депутат Даніель Фройнд заявив, що Угорщина вже отримала €160 млн раніше заморожених коштів і прагне вивести ще €600 млн.
Єврокомісія запевнила, що не схвалить жодних запитів на виплати, які підлягали попереднім заморожуванням. Віцепрезидент Єврокомісії Раффаеле Фітто в листі до парламентського комітету з питань національного регулювання та розвитку підтвердив зобов’язання дотримуватися механізму верховенства права. Однак депутати вважають це недостатньо юридично обов’язковим і попереджають про можливі лазівки в регулюванні.
Загалом для Угорщини було заморожено €18 млрд з €28 млрд через проблеми з верховенством права та недотримання Хартії основоположних прав ЄС. Угорщина має забезпечити академічну свободу (недискримінацію іноземних університетів), захист прав ЛГБТК+ та поважати право на притулок мігрантів для доступу до коштів ЄС. У грудні 2023 року Комісія розморозила €10,2 млрд безпосередньо перед самітом, де Орбан зняв вето з пакета допомоги Україні на €50 млрд. Детальніше про можливість розмороження єврофондів для Угорщини — у статті Euronews.
Засуджений молдовський олігарх Шор прозвітував Путіну про спільний бізнес
Ілан Шор, якого заочно засудили у Молдові та який переховується у Москві, взяв участь у відеоконференції з президентом Росії Владіміром Путіним. Олігарх відзвітував про роботу своєї компанії «А7» та спільні проєкти з російським «Промсвязьбанком», який перебуває під західними санкціями. На базі офісу «А7» відкрили міжнародний розрахунковий центр для співпраці зі країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону.
За словами Шора, через цей центр уже пройшло понад 7,5 трлн рублів. Це свідчить про спроби Росії створити альтернативні фінансові канали для обходу західних санкцій, використовуючи молдовських посередників та азійські маршрути.
Спікер молдавського парламенту Ігор Гросу назвав участь Шора у відеоконференції з Путіним прямим доказом «дестабілізуючої ролі Кремля» у Молдові. Він заявив, що план «захоплення Молдови» провалиться, оскільки громадяни «обирають свободу».
Варто нагадати, що у 2019 році, після відходу з влади Демократичної партії, Ілан Шор утік із Молдови. Якийсь час він жив в Ізраїлі, але зараз перебуває в Москві, де заснував блок «Перемога». До нього увійшли підконтрольні йому молдавські партії: «Шанс», «Відродження», «Альтернативна сила порятунку Молдови» (FASM) та Victoria. До 15 років ув’язнення Шор засуджений у Молдові за шахрайство та відмивання коштів у особливо великому розмірі. Зараз Рада ЄС заявляє, що «А7» брала участь у спробах вплинути на президентські вибори в Молдові та конституційний референдум про євроінтеграцію. Більше про політичний бізнес Шора — у матеріалі Newsmaker.
Україна запустила першу євроколію – до кордону зі Словаччиною
В Ужгороді урочисто відкрили залізничну колію європейського стандарту між станціями Чоп та Ужгород протяжністю 22 кілометри – перший проєкт такого масштабу в історії незалежної України. Загальна вартість будівництва склала 1,3 млрд грн, половину з яких профінансовано грантом ЄС у межах програми Connecting Europe Facility, решту – кредитом Європейського інвестиційного банку.
Вже з 12 вересня з Ужгорода почнуть курсувати прямі пасажирські поїзди до Братислави, Відня та Будапешта, продаж квитків стартував 5 вересня. У заході взяв участь президент Володимир Зеленський разом із представниками ЄС, Європейського інвестиційного банку та іноземних залізничних компаній.
Віцепрем’єр Олексій Кулеба назвав розбудову євроколії одним із ключових євроінтеграційних проєктів України. Наступним етапом планується будівництво євроколії між Львовом та Мостиською, що стане продовженням інтеграції української залізниці до європейської мережі. Більше про євроколію в Ужгороді – на сторінці Мінрозвитку.
Зеленський та Фіцо провели перші двосторонні переговори в Ужгороді
Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що Словаччина долучиться до надання Україні гарантій безпеки. «Ми обговорили тематику безпекових гарантій для України, і добре, що Словаччина готова визначити свою позицію щодо цього», – сказав він на спільній пресконференції з прем’єром Словаччини Робертом Фіцо в Ужгороді. Фіцо підтвердив підтримку вступу України в ЄС і готовність поділитися досвідом набуття членства.
Водночас він заявив, що під час його зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним у Китаї не йшлося про можливу енергетичну блокаду України, однак з Україною у нього залишається різне бачення, бо обидві держави мають «діаметрально протилежні думки щодо вирішення існуючих енергетичних проблем».
Інші важливі заяви Фіцо стосувались його різкої риторики в бік України. Він зазначив, що публікації в медіа та політичні рішення часто не відображають цього, але він як прем’єр Словацької республіки бажає взаємно якісних взаємовідносин між Словаччиною та Україною. Він висловив вдячність за дотримання Україною прав словацької національної спільноти, які відповідають міжнародним стандартам.
Також Фіцо підкреслив важливість відновлення засідань міжурядової комісії, наступне засідання якої має відбутись 20 жовтня на території Словацької Республіки
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та глава уряду Словаччини обговорили стан реалізації ключових інфраструктурних та енергетичних проєктів. Особливо відзначили відкриття вузькоколійної залізничної ділянки між Ужгородом та Чопом – першої євроколії в Україні, яка відкриває можливості для пасажирських сполучень з європейськими столицями.
Водночас у самій Словаччині опозиційна партія «Прогресивна Словаччина» розкритикувала Фіцо за те, що він на пресконференції із Зеленським не засудив російську агресію. Член президії партії Іван Корчок назвав це «ганьбою і слабкістю», зауваживши, що «навіть поруч із президентом Зеленським він не знайшов сміливості чітко засудити російську агресію та підтримати територіальну цілісність України». Детальніше почути заяви Роберта Фіцо та Володимира Зеленського в Ужгороді можна в записі пресконференції.
Румунія завершує будівництво нового мосту через Тису до пункту пропуску з Україною
Румунія досягла прогресу в будівництві нового автомобільного мосту через річку Тису між Румунією та Україною. Металева структура мосту на 100% змонтована разом із збірними плитами, завершені під’їзні траси з обох боків кордону, а адміністративні будівлі та контрольні зали готові на понад 80%. Інвестиція оцінюється понад 25 мільйонів євро, а міст може бути введений в експлуатацію до кінця року.
Новий міст замінить існуючий дерев’яний, побудований на початку 2000-х років, який має лише дві пішохідні смуги та одну проїжджу частину. З початком війни в Україні трафік через дерев’яний міст значно зріс, що призвело до його пошкодження та необхідності ремонту.
Тимчасово пасажирське перевезення до Румунії забезпечує Укрзалізниця широкою колією, побудованою на початку 1950-х років, з доступом до Румунії через населені пункти Кимпул Лунг ла Тіса та Валя Вішеулуй, остання також має прикордонний пункт пропуску. Більше – на Radio Romania.