Раз уж маю трохи часу, розповім вам трохи про Чехію… Тут вроді все як всюду, але трохи інак.

Овочі-фрукти, прочіє продукти

От візьмім приміром магазин. Відділ "Овоце-зеленіна". Так от, овоце, це не овочі, а фрукти. Овочі – це зеленіна. Огірок в чехів – жіночого роду, це окурка. Якшо вона свіжа, то вона черства…

Огірки квасні в них двох видів – ріхлоквашки (скороквашки) і накладачки, то вже мариновані насерьйозно, на зиму. Россол називається "лак" і пити його з будуна не принято. До речі, вираз " дістати накладачку" зовсім не значить отримати квашеного огірка, то значить получить, тсказать, пілюлєй…

Ще в чехів нема класичних одно, дво і трилітрових банок. Вірніше є вісімсотграмові, в котрі закладують все на світі, а все що більше літра то – окурчак, тоість, для огірків.

Помідор по-чеськи райче, тобто райське яблучко. В чехів не знають маринованих помідорів, я пару раз привозив пригощав – кривились…

Капуста – зелі, або інші види капусти, то китайська, главкова, але вже капуста. Стратегічне сирьйо до свинини – кисане зелі, тобто, квашена капуста.

К слову, свинина то – вепрове, тоість шкура буде свинська, поведінка поросяча, але м’ясо виключно вепрове. Ну а якщо це свинка запечена цілком, то це селатко. Неважно, шо то по виду кабан на п’ятдесят кіл…

Тепер кнедліки, тсказать, краєугольний камінь чеського харчування.

Кнедлики бувають гоускові, то тісто з кубиками білої булочки, гоуска – булка, брамборове, тоість картопляні, хлупаті – мохнаті, то шось на зразок литовських цеппелінів, швесткове, то з сливами… Список получицця, як у Буби про креветки, з фільму Форрест Гамп…

Йдемо далі.

Салати продаються на дека. Десять дека, то сто грам. Так само і нарізані сири чи ковбаси. Але не сосиски. Сосиски в Чехіі мають ніжки, так шо будете купувать, то не дивуйтесь, якшо вас спитають а кілько ніжок. Сосиска їх має дві…

Напої алкогольні наливають по 4 центилітри, тоість по 40 мілілітрів, то зветься "панак", малий панак то 2 центилітри, але двоїтий, тоість подвійний, то вже деца і то буде сто грам…

Хліб або рогалики подають тільки до супів. Доїв суп – віднесли хліб. Йлого принесуть тільки якшо він входить до замовленої їжі. Наприклад до тлаченки, то такий специфічний холодець, до саженої ковбаски, або до печеного коліна.

Ще один вийняток, це татарський біфтек, том подають піджарені шматочки хліба, шоб на них його мазать…

Кава, крамниці і в’єтнамці

Візьмем такий ранковий атрибут як кава.

Воно пойнятно, шо в новомодних кав’ярнях вам забацають і алжирське кафе-латте, чи ше яку галіматью, але класична чеська кава це "турек" або "турка". Так ось, не обольщайтесь і не думайте, шо зараз вам витягнуть джезву, жаровню з піском і забацають шось неймовірне.

Стакан граньоний, або дещо подібне, туди чайну ложку меленої кави, скоріш за все "Їглаванки", до речі кави по стандарту має бути сім грамів, залиють це кип’ятком і енджой.

Інша річ так звана "пржекапавана", то вже шось на зразок нашої по-закарпатськи. Або ще "інстантні", то будуть якісь помиї класу розчинної Нескафе…

Про каву в Макдональдс говорить не буду. В Макдональдс кльове тіко халявний Вай-Фай і чисті туалети.

Іноді бува добряча кава в Сегафредо. Взагалі дивіться на вивіски, якшо на дверях напис "Лавазза", то там би могла буть добра кава…

Тепер ще трохи про магазини…

Раніше в Празі була масса невеличких крамів з продуктами. Буквально в кожному кварталі був магазинчик "У тьоті Моті" чи "Вечерка на ружку", де було все, що треба для простенької вечері, якщо ви не встигли в супермаркет по дорозі додому. І ціни мало відрізнялись.

Але з часом супермаркетів ставало дедалі більше і вони своєю ціновою політикою зліквідували ці маленькі крами.

Свято місце пусто не буває, цю нішу в Чехії одразу захопили пронирливі в’єтнамці. Вони можуть годинами чекати на знижку на оптовім складі, вони можуть товпитись в супермаркетах, чекаючи на якусь акцію зі знижками і миттю винести весь дешевий товар.(шо, до речі, бісить конкретно. Тільки об’являть, шо молоко подешевіло, приходиш до молочного відділу, а там пусті полиці і пару в’єтнамців волокуть три перегужені теліжки…)

Зате вони не цураються задерти ціни на 20-30%, не хош брать – іди в Кауфланд чи Теско. Так шо в Празі ви точно знатимете скільки коштує лінь…

Цікавинка. Колись до мене приїзжав друзяка з Закарпаття, людина пятьюшественнік, Європою погоняв дай Боже кожному.

Каже, поїдемо перекусить в Ікею. Я на нього такі очі, куди?

Ну, в Ікею, там фуд-корти кльові. Шведи смачно варять і плюс напої халявні…

Я йому тоді так і не сказав, шо шефкухарем в Ікея Черний Мост працює моя кума, з Чумальова…

Знову трохи кулінарної теми

Крім класичного "кнедло-вепро-зело", що значить свинина, з кнедліками і капустою, кожна порядна хазяйка має однозначно вміти робити "свічкову на сметані". Не лякайтесь, свічка це не та свічка шо з парафіну, свічка по-чеськи це філе з яловичини. Подається кусок м’яса, із збитим з сметаною соусом і до того кнедлік, але головне одна дві ложки бруснічного варення. Таке собі второє разом з десертом. Чехи згадуючи мамину свічкову томно закатують глаза…

І це не єдина м’ясна страва, що подається з солодким соусом. Кабанятина з варенням шипшини, кролик з сливовим джемом…

Ще одна річ, з котрою чехи асоціюють тепло дому, це "бухти", то такі булочки, котрі пеклися кожен вечір і існує мілліон рецептів, але найкращі, само собою, ті, що пекла бабічка…

Яблучний завін, або знаний в нас яблучний штрудль, до речі, мані більше смакував на Мораві ніж в місці його виникненя в Австрії. Я був в містечку Пушберг в Альпах, де як колись вичитав, той аппель штрудль придумали, так там він нагадував траву. А от на Мораві, з молотими оріхами, солодющими і пахучими яблуками, він був фантастичний.

Тепер трохи про супи…

Суп по-чеськи "поливка". Є декілька дуже специфічних. Наприклад "дрштькова". Це суп з коров’ячого рубця. В їдельнях при м’ясних магазинах кожне рано черги саме за тарілкою цього супу. Або ж наприклад "говєзі з ятровими кнедлічками", то такий бульон в котрому плавають печіночні тефтєлі. Ця поливка знакова на весіллях. Тоість, свадьба без неї не свадьба.

Ще досить непогана "чеснечка", то також наваристий бульон де багато часнику і заправлений сиром. Вважається, що кращого ліку на хворобу "будун" не існує.

Слово "будун", по-чеськи "коцовіна". Іноді ще кажуть "опіце", тобто мавпа. Так шо як вам скажуть, шо мають опіці, то не значить, шо хтось має дома мавпочку, то у людини голова після вчорашньго тріщить.

Ще мало за "будун". У чехів не прийнято похмелятися в класично нашому розумінні. Россол тут не пьють, заливатись зрана пивом теж не саме то. Мінералка, алказельцер, чеснечка… Кислу капусту тут вживають як лік на палені жаги. До речі, дуже помагає, врівноважує кислотність…

Шоппінг по-чеськи

Взагалі я не дуже розумію цей термін "шоппінг". В моїй уяві це якась мана, побігти в тоговий центр і накупити віз непотрібних речей.

Не знаю, який можна знайти розділ між чехами і іншими націями в подібних акціях. Так, вони, як і все інші падкі на халяву, знижки, розпродажі. Навіть можу згадати, як в Єсеніце поставили фронтальну частину видуманого супермаркету, в рекламі пообіцяли суперзнижки і дочекались купи людей, котрі мало не рознесли цей студенський проект на цуцки…

В Чехії більшість серйозних покупок роблять, таки да, в торгівельних центрах. Сейлів і акцій завжди купа. Але сказати, що мегафірмові речі якось виразно відрізняються від в’єтнамських базарів важко. Можливо я в цьому не розбираюсь. Обув звичайно краще купувать у Баті, а костюми в Марк і Спенсер. Але я тваринка непривередлива, тому купую в С&А пару джинсів і з десяток чорних футболок, шо мені вистачає на рік. По крайній мірі не мушу довго думати, що вдягнути…

В Празі найбільший конкурент торговим центрам це Голешовіцька Тржніце. Неконечні торгові ряди з всім на світі. Від голки з нитками до самурайського меча…

Що стосується продуктів, то тут знову цілий ряд маркетів: Білла, Теско, Кауфланд, Альберт, Лідл. Але м’ясо все ж рекомендовано купувать в маленьких приватних крамах, де різник сам зрана валить кабана і можна купити добряче мняско. Ще з дешевих колись були м’ясні крами з назвою "Нуцений висєк", що значило – корова, приміром, зламала ногу і її дорізали. Там було десь на третину дешевше. Але тепер, здається зза правил Євросоюзу, тих крамів чото не бачу…

Овочі і фрукти, особисто я стараюсь купувать на тій же тржніці, там є павільон Фармарське Трги. Такий гігантський ангар, де селяни привозять то найліпше з своїх городів. І ціни демократичніші і поторгуватись не гріх…

Тепер за техніку.

Останнім часом практично весь цей ринок в Чехії перехопила фірма Альза. Реально, багато речей досить дешеві, хоча не всі. Знову ж це питання акцій в торгових центрах…

Ну, як казав Буба з фільму Форрест Гамп, то напевне все, що я можу сказати за шоппіг. Можливо будуть якісь питання, задавайте їх в коментарях…

Півічко і кінець першої серії

Добре, зара трохи детальніше подивимся на то, що чехи п’ють і як п’ють…

То, шо Чехія-королівство пива знає всяк. І кожен тут же, згадавши Швейка, скаже: всі чехи пияки. В голові не вкладається, як то жить в країні найкращого в світі пива і не пить його на сніданок, обід і два раза ввечері.

Коріннний розділ між нашим потрєблєнієм пива і чеським в проміжних водках, чи румах. Чехи пьють пиво і "замуровують" його румом, наші ж пьють горілку і "полірують" її пивом. От тут то собака і порилась.

Чехи рідко напиваютья до положенія риз, і це не зважаючи на то, що в них практично не прийнято закусювать. На столі, навіть якшо якийсь святковий повод – пиво і сигарети. Якшо ви замовите горішки і пригостите всіх, ок, але ніхто не кинеться купувать ще. Чіпси, брамбурки по-чеськи, теж, лише якшо хтось голодний, а вже ніде не варять, то похрустить. Коротше, якшо пити, то пити, якшо їсти, то їсти…

Про кількість сортів пива говорить нема сенсу, то би я мусів написать енциклопедію. Але про "твердий" алкоголь, можна погутарить.

Самий знаний це, без сумніву, Рум. Туземский рум, котрий зза дурнякуватих заборон Євросоюзу перестав називатись румом, бо рум може буть тільки ямайський. Так шо в Чехії тепер продається продукт Туземак, шо і є той, самий, самий демократичний напій в Чехах. Чехи називають його "текута брамбора" – рідка катоплина, бо робиться він з картоплі і ароматизаторів. Рум пьється чистим, рум пьється з кавою, "каферум", то така кардіобомба, б’є в голову і гупає в серце. Рум пьється з кип’ятком, цукром і цитриною, називається грог і зігріє вас зимою, рум пьється з чаєм, його добавляють в торти і таке інше. Словом, рум – напій номер два чехів. Номер один розуміється пиво, котре називають "текутий хлеба" – рідкий хліб…

Далі йде Фернет, то настоянка на купі трав, досить гірка на смак і дуже ароматна. Перегар після пива з Фернетем може забити середнього тигра.

Фернет з тоніком називається Баворак, баварець, або так ще називають БМВ.

Останнім часом фернетів є кілька видів, Сток -гіркий, пацанський, Цітрус і Помаранч – солодкий лікер, але іноді теж непогано звучить…

Бехеровка. Солодкий пахучий лікер, карловарська класика, пробували всі, говорить нема про шо. Чехи пьють її рідко. Бехеровка з тоніком називається бетон і є переводом продукту, бо ні в голові ні в… шлунку…

Горілку чехи пьють теж не дуже часто, в асортименті барів вона скоріш як елемент для коктейлів.

Ще один прикольний напій, "зелена", то м’ятний лікер, яскраво зеленого кольору. М’ятою він пре на кілометр, і як кажуть чехи, після нього у вас будуть зелені го***, ну вопщєм ви поняли. З "пепермінткою" є один цікавий коктейль. Береться півлітровий кухоль пива і малий панак зеленої. То такий погарчик на двадцять грамів, трохи більший від наперстка, і акуратно вкидається в кухоль. Погарчик стає на дно і з нього піднімається зелений "дим". Це називається "глибинна бомба". На рано голову треба тримати двома руками…

Віскі чехи більш поважають Ірландське, хоча п’ють його рідко.

Все інше, як і всюду в світі…

На Різдво кожна родина робить "ваєчняк", яїчний коньяк, збиваються жовтки, додається цукор, водка, чи шо там, і получаєцця таке приторно-солодке пійло. Ну Ваноце є Ваноце… Ваноце – Різдво.

Тепер вина. Чеський винний рай то Морава. Дуже добрі білі вина, але місцеві винороби, через коліно ламаючи, стараються зробити добрі червоні, іноді вдається, але всеодно конкурувать з гішпанцями дурна робота…

Думаю на цьому завершимо першу серію. Десь восени буде друга…(Ушиткі фотки — автора)