Війна внесла корективи в життя кожного з нас. Вистояти зараз непросто всім галузям. Стосується це й ІТ-сфери. Передусім через те, що чималий відсоток бізнесу не витримує нових реалій, зіштовхуючись з нинішніми викликами.
Здавалося б, галузь ІТ, яка може працювати віддалено, з будь-якої точки, труднощі повинні оминути. Утім ця сфера співпрацює з підприємцями, а отже, так само потерпає від життєвих викликів.
Закарпаття має великий потенціал
Ще на початку повномасштабного вторгнення Закарпаття прийняло і згуртувало багатьох представників ІТ. Почали утворюватися потужні кластери, адже в найбільш безпечне місце України стали з’їжджатися кращі фахівці. Одним з таких об’єднань є асоціація UA Tech Network, яка зібрала заради розвитку бізнесу потужних спеціалістів і допомагає не тільки підприємцям, просуваючи їхні бренди, але й власне представникам ІТ, кооперуючи їх між собою.
Очільник організації Анатолій Клепач із Києва вважає, що в Закарпаття хороші перспективи в галузі розвитку цифрових технологій, особливо зараз, у період війни. За його словами, UA Tech Network створено саме в такий непростий час, тож до непередбачуваних ситуацій асоціація має «імунітет».
«Раніше в мене був бізнес-клуб, але коли почалася повномасштабна війна, він відійшов на другий план. Ми одразу стали допомагати різним компаніям вирішувати нагальні питання, зокрема з релокацією бізнесу. Саме тоді завдяки об’єднанню з одним із партнерів і виникла наша асоціація. Усе відбувалося невимушено, інтуїтивно, і перші кілька місяців довелося працювати в шаленому ритмі, аби вирішити проблемні моменти. Потім ми зрозуміли, що накопичилася велика кількість компаній і їм потрібна постійна підтримка, адже малому й середньому бізнесу було дуже важко. Тому прийняли рішення створити відповідний проєкт. Тобто асоціація була заснована через необхідність. Наразі в нас є представництво й на Закарпатті. Я працюю з іноземними клієнтами, і коли спілкувався з ними щодо приїзду в Україну, неодноразово чув про страх з їхнього боку. Вони боялися їхати в Київ, Львів, Івано-Франківськ. Тільки Ужгород, який є найбільш безпечним місцем, не викликав зайвих пересторог. Крім того, коли я познайомився з Богданом Вайнагієм, то побачив у ньому людину, яка могла б розвивати наш проєкт. Тож ми зрозуміли, що тут є перспектива і відкрили представництво», – наголосив він.
Закарпаття, як стверджує пан Анатолій, є дуже цікавим регіоном, але тут, на його думку, не вистачає інвестиційних коштів. Тому керівник UA Tech Network планує організовувати в області різні форуми, привозити цікавих спікерів, а наразі допомагає компаніям з інвестиціями та контрактами.
«Першим успішним кейсом є вже саме створення компанії. Допомагаємо закарпатцям у плані співпраці, просуваємо їхній бізнес. Маємо дуже хороші, вигідні контракти. Нещодавно представляли українську ІТ-галузь у Посольстві Туреччини, зустрічалися там із представниками потужних компаній. Наша асоціація стає дедалі стабільнішою, у нас з’являються нові клієнти, інвестори. Скажімо, на Закарпаття планую привезти шведських партнерів, яким цікаво освоювати сонячну енергетику, розвивати туристичні напрямки. Тим більше, що в Київ та інші області зараз інвестується мало коштів», – зазначає він.
Закарпаття Анатолій Клепач вважає дуже перспективним у плані ІТ.
«Тепер, у період війни, є унікальна можливість привозити в Ужгород потенційних інвесторів, замовників, які бояться їхати в Київ, аби не потрапити під обстріли. Тим більше, що наші чоловіки наразі за кордон потрапити не можуть, – пояснює фахівець. – На мою думку, закарпатський регіон недооцінений, і я бачу в ньому колосальні перспективи. Ми будемо інвестувати одразу в кілька проєктів. Я хочу привозити сюди людей, які мають гроші й прагнуть їх правильно вкласти. Плануємо залучати до співпраці місцеву владу, провести діджиталізацію митниці та інших сервісів, які полегшать життя людей. Треба показати, як має бути, і потім цей досвід продавати в інші країни. Крім того, ми взяли під опіку декілька шкіл на Міжгірщині, подарували їм комп’ютери, різне обладнання, готуємося передати техніку й іншим навчальним закладам. Вважаю, що бізнес повинен бути соціально відповідальним і сприяти розвитку освіти».
На Закарпатті в перспективі очільник UA Tech Network хоче бачити ІТ-хаб, аби компанії знаходили собі додаткові проєкти, а клієнти-інвестори з’їжджалися сюди з інших країн. «Ужгород може стати сучасним цифровим містом, – стверджує він. – Покращиться ситуація на ринку ІТ, нам потрібно буде більше людей для роботи, а відповідно виникне тісніша співпраця з місцевими школами, вишами».
У єдності сила
Представник UA Tech Network на Закарпатті Богдан Вайнагій зазначає, що війна згуртувала в області представників ІТ-галузі, які тісно взаємодіють між собою і підтримують одне одного.
«На сьогодні в Ужгороді тільки довкола нашого консорціуму об’єдналося понад 15 ІТ-компаній. Це наші резиденти. Поки вони не вступили до асоціації, то навіть не були знайомі між собою, хоча проживали в одному місті. Зараз же створено вже кілька колаборацій між бізнесами, є й спільне оборонне підприємство. Наприклад, одна компанія виробляє дрони, друга – системи наведення для них. Або ж одна розробляє штучний інтелект, друга – marketplace та CRM-системи. Вони між собою об’єдналися і створили CRM-системи з інтегрованим штучним інтелектом. Тож ми допомагаємо в такій колаборації. Крім того, виходимо на зовнішній ринок і шукаємо для клієнтів проєкти, які вони можуть вести на внутрішньому. І це тільки частина того, що ми робимо, аби об’єднати айтішників», – зазначив він.
Асоціація діє тільки в Ужгороді, але невдовзі планує розширитися на всю область. «Загалом ринок ІТ трішки просів за останні роки. Почалася війна, яка вплинула не тільки на Україну, але й увесь світ. Зараз не просто знаходити нові власні проєкти. До того ж замовники з різних країн просять надавати безпекові гарантії, бронювати працівників, які будуть задіяні в роботі. Утім працюємо й далі. Наша асоціація є всеукраїнською, об’єднує близько 120 ІТ-компаній, майже 15 тисяч айтішників. Тобто ми досить потужна сила. Резиденти, які вступають до закарпатського осередку UA Tech Network, автоматично стають членами всеукраїнської асоціації і мають доступ до всіх компаній, можуть звертатися до них для вирішення певних питань, – стверджує пан Богдан і додає: – Асоціація утворилася саме як коло однодумців… Згодом ми стали консорціумом. Тож якщо в когось виникають питання, які належать до нашої компетенції, ми максимально сприяємо їхньому вирішенню. А хто хоче долучитися до асоціації й розвиватися спільно з нами, то може зв’язатися зі мною за номером: 099-60-59-311».
Згуртуватися і вистояти
Кооперація між спеціалістами справді суттєво допомагає бізнесу. У цьому впевнений і виконавчий директор ужгородської вебстудії Globalistic Богдан Шпільман.
«Ми долучилися до асоціації, бо загалом ІТ-сфера зараз переживає непрості часи. Кооперація між учасниками відкриває нові перспективи. Наприклад, якщо до нас приходять клієнти, яким потрібен один напрям підтримки, а ми займаємося іншим, то можемо спрямувати їх до тих, хто веде затребуваний ними вид діяльності. Скажімо, замовнику треба створити сайт. Крім того, на перших етапах необхідне маркетингове дослідження ринку та відповідної сфери діяльності. Тож ми зв’язуємося з компанією-партнеркою, яка професійно займається маркетингом, і вона співпрацює з клієнтом. Ми ж, у свою чергу, займаємося власне сайтом», – наголошує він.
Як підкреслює пан Богдан, хоч війна і вплинула на ринок ІТ у Закарпатській області, але не так суттєво, як в інших регіонах. «Наша база тут, в Ужгороді. Ми підтримуємо багато місцевих сайтів, обслуговуємо їх, тож на нашій роботі ситуація в державі позначилася не критично. Якби ми знаходилися десь у Києві чи Харкові, довелося б переїжджати. Утім війна позначилася на зовнішніх ринках. Якщо, скажімо, десь у країні Євросоюзу замовник має проєкт, розрахований на 10 місяців, і при цьому в нього кілька підрядників-виконавців, він може побоятися ризикувати й замовляти послуги в українця. Тож переключається на інші компанії, які знаходяться, наприклад, у Чехії чи навіть Індії», – зазначає фахівець.
Утім труднощі, з якими зіштовхується сфера, айтівці вирішують. «Проблема в нашій галузі одна. Будь-яка ІТ-компанія набирає певну кількість проєктів, прогнозує, протягом якого часу реалізує їх, вивчає фінансові питання, підраховує кількість людей, що можуть бути залучені. На другому етапі дивиться, як вони справляються з роботою. Тож головне – залучити якомога більше проєктів. І в цьому власне й допомагають такі асоціації, як UA Tech Network, адже можуть знайти клієнтів чи партнерів», – стверджує він.
Крім того, як переконаний Богдан Шпільман, будь-який керівник має бути оптимістично налаштований, ознайомлений з тенденціями галузі у своїй спеціалізації, даними про пропозиції, продукти на ринку. Якщо ж виникає потреба, повинен бути готовий переучуватись, освоювати нові підходи.
Тобто у сфері ІТ, яка розвивається дуже інтенсивно й постійно дивує новими продуктами, не можна стояти на місці, слід моніторити ситуацію на ринку, не переставати вдосконалюватися. Тож закарпатські айтівці не лише кооперуються між собою, аби протидіяти непростим викликам, але й безперервно розвиваються, навчаються й освоюють нові підходи до роботи.
Марина АЛДОН