Зворушливий пост написав у соцмережах журналіст Ярослав Галас, який зараз перебуває на фронті у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Це Діна – німецька вівчарка із розбитого російською артою села на лінії фронту. В селі практично нікого не залишилося – люди, рятуючись, тікали звідти і просто лишали домашніх тварин. Єдине – знімали їх із прив’язі.
По вулицях із розбитими хатами, поваленими електричними опорами, обгорілими автівками і скошеними обстрілами деревами досі ходять «нічийні» корови й телята, кури й гуси, коти й собаки. Апокаліптична картина…
На Діну звернув увагу штурмовик 128 бригади Руслан і вирішив узяти до себе. Вівчарці теж перепало від обстрілів – її контузило, а в лапі застрягло кілька осколків. Руслан знайшов у сусідньому місті ветеринара й вилікував її.
Діна дуже прив’язалася до штурмовика, а коли він почав брати її на позиції, з’ясувалося, що вівчарка орієнтується по приходах ворожої арти. У першу секунду людина чує тільки звук виходу, а вже потім свист снаряду, який приблизно вказує напрям. А Діна вираховує напрямок миттєво. Якщо снаряд або міна летить на бійців, вона одразу кидається в бліндаж, а якщо вбік – навіть не реагує. Так вівчарка допомагає нашим хлопцям рятуватися від російської арти.
А ще Діна дуже лагідна і грайлива.
Руслан каже, що після війни обов’язково забере Діну до себе в Івано-Франківськ, а якщо буде можливість, відправить додому й раніше. Один раз її вже кинули господарі, то вдруге він цього не допустить.
