«Міждверне мистецтво» в ужгородському «Коридорі»

Як добре, що в дощову й вітряну п’ятницю я зайшла в неформальну галерею «Коридор», що у приміщенні колишнього художфонду на вулиці Пархоменка в Ужгороді.

Тут завжди інше мистецтво, не те, яке бачиш в класичних галереях. Цього разу у цьому просторі було «міждверне мистецтво», яке об’єдналося під назвою «Група продовженого дня» за ініціативи куратора творчої резиденції «Вибачте, номерів нема», художником із села Білки Петром Ряскою. Тут представлені роботи Габріела Булеци, Вікторії Зимомрі, Павла Ковача-молодшого, Данііла Косінскі, Андріани Куруц (кераміка), Андрія Стегури, Марселя Ониська, Руслана Тремби, Райвіса Капілінскіса із Латвії, Івана Небесника, Олени Хасид, Ярослава Футимського та Данила Вдовиченко.

За дверима ж – майстерні художників. Тут нема офіціозу, як під час відкриття виставок в інших галереях чи виставкових залах, тут просто вітають відвідувачів. Цього разу мене привітав куратор «Коридору», художник Павло Ковач, адже за одними із дверей знаходиться його майстерня, яка водночас є кімнатою-музеєм Павла Бедзіра, й вже згаданий Петро Ряска. Останній зазначив: «Фізичний простір галереї «Коридор» – це міждверний простір, котрий є як стіною, підлогою чи стелею, так повітрям. У різний час в кожному міждверному просторі галереї був експонований твір мистецтва та відбувалась мистецька дія, жест. З кожною новою виставкою цей простір набуває нового історично-мистецького змісту».

Це правда, адже і до карантину тут кілька разів на рік відбувалися різні цікаві проєкти й виставки, перформанси за участю митців із різних країн. Вони короткотривалі – 3-5 днів (галерея, як виставковий простір, працює тільки під час виставок). Тут завжди приходять лише свої, ті, кого об’єднує цікавість до іншого сучасного мистецтва. Ми вітали із 10-річчям неформальну галерею «Детенпула», що у Львові («Коридору» влітку виповниться 20), розглядали, спілкувалися, фотографували. А через три дні неформальна галерея «Коридор» стала звичайним коридором, через який митці потрапляють у свої майстерні.

Оксана Штефаньо

Фото автора та Владислава Товтина