Всі у кого вдома є ртутний термометр бояться його розбити. І часто це дійсно трапляється.
На основі рекомендації, які дає Агентство США з охорони навколишнього середовища, пояснюємо, що робити, куди телефонувати і чого уникати, якщо ця халепа з вами трапилась.
ЩО РОБИТИ
1. Одягніть гумові, нітрилові або латексні рукавички.
2. Обережно зберіть друзки від термометра та покладіть їх на шматок паперового рушника. Згорніть його та покладіть у пластиковий пакет (або зіп-пакет), який можна герметично закрити.
3. Використовуйте скребок або шматок картону для того, щоб зібрати часточки ртуті в невелику кульку. Рухи мають бути спокійними аби ртуть безконтрольно не рознеслась по квартирі.
Ртуть може розповсюджуватись на великі відстані, отож важливо оглянути все приміщення та зазирнути у всі щілини. В темній кімнаті використовуйте ліхтарик.
4. Щоб зібрати крихти ртуті використовуйте піпетку. Потім обережно вичавіть ртуть з піпетки на вологий паперовий рушник.
За допомогою двох листів картону загорніть ртуть у рушник. Помістіть рушник у зіп-пакет, закрийте та промаркуйте, що там знаходиться ртуть.
5. Після того, як ви зібрали великі частинки, візьміть крем для гоління та змажте ним щітку. Протріть щіткою заражені місця – це допоможе зібрати зовсім дрібні часточки ртуті.
Як ще один варіант, ви можете використовувати скотч, щоб зібрати дрібне скло та ртуть. Важливо повільно відклеювати його від поверхні, щоб ртуть встигла зачепитись за клейку стрічку.
Скотч та щітку також покладіть в зіп-пакет та промаркуйте.
Українська Державна служба з надзвичайних ситуацій радить скористатися дещо іншими підручними засобами, але алгоритм дій схожий. Дивіться відео.
Після прибирання приміщення провітрюйте протягом 24 годин.
6. Всі заражені ртуттю речі необхідно віднести в пункти утилізації. Їхні адреси можна дізнатись у працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій або в райдержадміністрації.
В Києві КМДА надає такі адреси: вулиця Вишгородська, 21 та Верхній Вал, 4-а.
ЧОГО НЕ РОБИТИ
Використовувати пилосос: він лише розсіє ртуть у повітрі.
Використовувати щітку або віник для прибирання: це подрібнить ртутні кульки на окремі частинки та рознесе їх по оселі.
Не виливайте ртуть у водостік: вона може осісти у водопровідній системі й спричинити проблеми з ремонтом у майбутньому. Також це може заразити септичний резервуар або очисні каналізаційні споруди.
Не ходіть у взутті, яке може бути заражене ртуттю. Одяг теж може бути джерелом розповсюдження ртуті.
ЯКЩО ЗІБРАТИ РТУТЬ НЕ ВДАЄТЬСЯ
Якщо ртуть із термометра опинилася у важкодоступних місцях, або взагалі невідомо де перебуває, наприклад, ви знайшли прилад розбитим, а поряд ртуті не було, то потрібно викликати спеціалістів Державної служби з надзвичайних ситуацій.
У Києві це можна зробити за телефоном 044 353 26 35. В інших містах варто запитати контакти у ДСНС.
Спеціалісти виїдуть на місце та замірять наявність ртутних парів і їхній рівень.
У ситуації підвищення допустимого рівня парів проведуть демеркуризацію приміщення спеціальними розчинами.
ЯКИЙ ТЕРМОМЕТР ОБРАТИ
Різниця в точності між ртутним та електронним термометрами не є великою (< 0,2C).
Проте електронний термометр безпечніший і є гарною альтернативою.
Інфрачервоні вушні термометри – не точні й часто спотворюють результати. Всесвітня організація здоров’я радить використовувати такі термометри лише медичному персоналу.
Сучасні неелектронні термометри можуть містити алкоголь або нетоксичні речовини, що нагадують ртуть за виглядом.
Якщо рідина в термометрі не сріблястого кольору, то скоріш за все термометр з вмістом алкоголю. Він не такий точний як ртутний. Його основна перевага – безпека.
life.pravda.com.ua
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.