Закарпаття на смак: лечо

Холодними зимовими вечорами немає нічого кращого, ніж тушковані запашні овочі, відомі на Закарпатті під назвою лечо.

Має воно щось спільне з овочевим рататуєм та рагу, але все ж це є щось унікальне та зовсім особливе, – вважає наша авторка Анастасія Бучук.

У серії "Закарпаття на смак" – ця несладна, але популярна страва: лечо.

Невідомо, звідки точно походить ця страва. Досить поширена думка, що вона більш традиційна для Угорщини, але це може бути як Німеччина або Австрія, так і Болгарія.

Невідомо, коли ж її почали готувати вперше, певно, десь на межі ХVIII-ХІХ ст., коли помідори та перець  були завезені в Європу.

Помідори, солодкий перець та цибуля – це саме ті інгредієнти, що створюють основу лечо. Проте далеко не єдині.

Хотілось би подати  готовий рецепт та хоч якісь рекомендації, але це той самий випадок, коли рецепту як такого не існує: є лише напрямок та орієнтир в роботі, бо скільки господинь, стільки і нових рецептів і навіть інгредієнтів та механізмів приготування.

Це традиційна селянська страва, тому до її складу можуть входити всі овочі та зелень, які можна знайти на городі. Це якщо ви любите пісні страви. Але є ще й варіант із копченостями, сметаною та курячими яйцями. Рецептів є кілька десятків, і вибір саме того варіанту залежить від ваших уподобань та смаків.

Особливість лечо у тому, що консервована страва нічим не гірша від свіжоприготованої, тому ласувати нею можна в будь-яку пору року та при будь-яких погодних умовах.

Діліться своїми  сімейними/традиційними/класичними/улюбленими  рецептами і смачного вам!