Таємниці Ужгородського замку. Втрачений родинний герб Другетів (ФОТО)

У самому  центрі  древнього Ужгорода височіє Замкова гора на вершині якої знаходиться могутній, суворий, овіяний легендами Ужгородський замок.

Ця найдавніша та найцінніша історико-архітектурна пам’ятка міста, є його візитівкою. Замок має майже тисячолітню цікаву історію, до наших днів зберігся у чудовому стані,  чим притягує до себе сотні тисяч туристів щороку.

 Протягом майже чотирьох століть історія Ужгорода і угорської держави була тісно пов’язана з родом графів Другетів. Вони прийшли до Угорщини на початку ХІV ст. з Неаполітанського королівства разом із претендентом на угорську корону Карлом Робертом Анжуйським.  Першим угорським Другетом був Філіп Другет, який отримав у якості гонору Ужгородський замок та належну до нього територію, а у 1322-1327 рр. обіймав посаду королівського палатина (першого міністра). За час володарювання у краї, Другети збудували, а точніше докорінно перебудували Невицький та Ужгородський замки.

 Наукові дослідження, а саме обстеження замку спеціалістами Українського спеціального науково-реставраційного виробничого управління у 1968-69 рр., доводять, що замок, який зберіг основні риси до наших днів будувався і перебудовувався у кілька етапів протягом  ХІІІ-ХVІІ ст. Спочатку у ХІV –  ХV ст. були зведені з каменю східне та західне крило палацу, які між собою з’єднувалися фортечними стінами. Ці споруди були обнесені сухим  ровом та земляним насипом із частоколом. Зведені вони були у романському стилі.

Останні суттєві перетворення родиною Другетів у замку були здійснені у кін. ХVІ – середині ХVІІ ст. У кінці ХVІ ст. перебудовано палац Ужгородського замку, зведено могутні вежі в усіх чотирьох кутах та з’єднано житловими приміщеннями східне та західне крила палацу. Тогочасну перебудову замку пов’язують  із одним з найбільших землевласників Північно-Східної Угорщини, Ужанським та Земплинським наджупаном Іштваном V Другетом. Останній десь між 1580-88 роками вигнав силою з Ужгорода вдову Міклоша Другета з дочками і захопив їх володіння.

Потрапити у палац можна було через єдині ворота, які закривалися підйомним мостом. Вхід, як і частина вікон та дверей, був прикрашений білокам’яним порталом у стилі ренесансу. На обрамленні головних воріт палацу (внутрішнього замку) є викарбувана дата 1598 (у деяких джерелах 1592). Тобто до цього часу були завершені основні будівельні роботи. Над воротами у стіну було замуровано камінь з висіченим гербом родини Другетів.

У 1884 р. відомий краєзнавець, засновник музейної справи на Закарпатті Тиводар Легоцький в угорському науковому журналі «Турул» подав інформацію про старий родинний герб Другетів, який зберігся над головним входом до замкового палацу. Геральдичний щит розміщувався над карнизом, практично стояв на ньому. Вчений не тільки подав досить детальний опис герба, але і зробив точний його малюнок. Це була майже квадратної форми кам’яна плита з майстерно витесаним рельєфним зображенням. У обрамленні  декоративної  смужки (облямівки) знаходиться центральна композиція, розділена навпіл стрічкою з трьома пряжками. У верхній частині зображені чотири птахи, у нижній – три. Повернуті всі вони у праву геральдичну сторону. У голові композиції рослинний орнамент із декоративного стилізованого листя. Композиційно герб нагадує інші відомі нам герби та гербові печатки роду Другетів ХVІ – ХVІІ ст.. Т. Легоцький зазначає, що вже на той час кам’яна плита була потріскана, а нижня частина майже повністю втрачена.

По сьогоднішній день триває дискусія, які птахи зображені на гербі Другетів – шпаки чи дрозди. Цікаво, що при описі герба науковець кілька разів вживав слово  птахи, не вказуючи їх видову назву. А в дужках один раз, можливо як припущення, написано «seregéli», що з угорської мови перекладається як шпак. Не заглиблюючись  у дослідження цього питання хочеться відмітити, що чорний дрізд є рідкісною фігурою у європейській геральдиці. Найчастіше його застосовували у територіальній геральдиці Франції і рідше на родових гербах. А от шпак є негеральдичною фігурою і використовується переважно у територіальній геральдиці.  

На світлині 30-их років минулого століття ще чітко видно вцілілу верхню частину старовинного герба з чотирма птахами та пряжками внизу. Нижня частина геральдичного щита вже була втрачена на той час. Можливо, причиною цього стало встановлення металевого піддашка над кам’яним карнизом. Нагадаємо, що на той час у замку діяла Ужгородська духовна семінарія Мукачівської греко-католицької єпархії (1778-1944). 

 А от на знімку 1968 р., на місці геральдичного щита бачимо тільки велику вирву у стіні. Точно не відомо коли на протязі 30 років було остаточно втрачено чи демонтовано старий герб Другетів, який служив стражем замкових воріт майже три століття. У ході реставраційних робіт було зроблено реконструкцію, але, на жаль, не зовсім точну. Тому що відтворено тільки верхню частину геральдичного щита із чотирма птахами та стилізованим листям