Нова ціна на газ: уряд обіцяє не залишати закарпатців наодинці із цією проблемою

Складні перемовини з МВФ закінчились компромісом. Їхнім результатом стала домовленість, замість 60%, ціна на газ зросте лише на 23,5% – це в два з половиною рази менше, ніж могло би бути. До того ж, в уряді запевняють: разом зі збільшенням ціни на блакитне паливо Кабмін посилює соціальний захист людей та розширює програми утеплення будинків.

З 1 листопада ціна на газ для населення зросте на 23,5% і складатиме 8 500 грн за тисячу кубометрів. Таке рішення стало компромісом у довгому переговорному процесі між Урядом та Міжнародним валютним фондом. Зі свого боку МВФ надав Україні доступ до фінансування за програмою stand-by обсягом у майже 4 млрд. долл.

Міжнародний валютний фонд вимагав підвищити ціну на газ для населення одразу на 60% – до 11 500 грн за тисячу кубометрів (середня платіжка на послуги ЖКХ на Київщині миттєво зросла б на тисячу-півтори). Саме стільки сьогодні коштує газ для промислових споживачів.

Їх аргументація така: різні ціни на газ є джерелом корупції, адже практично неможливо запобігти ситуації, коли газ, що призначався для побутових потреб за низькою ціною, буде спрямовано на потреби власників великих підприємств. Український уряд добився зниження цієї вимоги майже втричі. Та чи міг він взагалі відмовитись від угоди з Фондом?

Прискіпливий економічний аналіз ситуації дає відповідь – ціною такої відмови став би дефолт, тобто відмова України виплачувати борги вже у 2019 році. Саме на цей рік припадають пікові виплати по зовнішнім запозиченням – мусимо повернути 400 млрд грн. Ці кошти можна або «витягти» з бюджету, скоротивши витрати на оборону, освіту, медицину та зарплати, або «увімкнути друкарський станок».

Наслідки таких дій українцям вже знайомі, через це країна вже проходила у 90-і роки: гіперінфляція, знецінення гривні, економічна криза.

І що важливо: борги, які потрібно віддавати у 2019-2020 роках були накопичені ще до війни. Починаючи з 2006 року вони наростали як снігова грудка, але за останні два роки почали зменшуватись.

Ось, що каже з цього приводу економічний експерт Сергій Фурса: «У 2005-2008 рр. в борг жили український бізнес, за рахунок кредитів купляли машини і квартири пересічні українці. У 2011-2013 роках в борг уже жила Україна як держава – за рахунок зовнішніх кредитів, а не відповідно до коштів. Це колись мало закінчитись… Наше боргове навантаження і співвідношення боргу до ВВП в останні роки знижується. Якщо ми почали 2017 року на рівні 80% (відношення боргу країни до ВВП), то в 2018-й увійшли на рівні 73%, а до літа – взагалі дісталися рівня в 66%».

Додамо ще й те, що в останні два роки в Україні спостерігається економічне зростання — і за умови дефолту при нього можна буде забути. Тобто, насправді, особливого вибору країна не мала — або підтримка МВФ, або жорстка економічна криза.

Отже, виникає питання: що було зроблено, щоб пом’якшити наслідки підвищення ціни на газ?

По-перше, вже існуючу систему субсидій на житлово-комунальні послуги збережено. Тобто, всі громадяни, які отримували субсидії на цей час, будуть отримувати їх і надалі. Для цього не потрібно переоформлювати субсидії – їх буде переначислено в автоматичному режимі.

По-друге, коло осіб, які мають право отримати субсидії, буде розширене.

Субсидії зможуть отримати:

– працівники, за яких роботодавець на сплачував єдиний соціальний внесок;

– безробітні, які перебувають на обліку;

– родини, що опинились у скрутних умовах через важку хворобу чи залежність одного з членів сім’ї;

– пенсіонери, інваліди, особи, які втратили годувальника, зможуть отримати субсидію на понаднормову площу (до 30%)

– родини сотень тисяч заробітчан, якщо людина сплачує ЄСВ у тій країні, де працює, і надасть відповідне підтвердження.

І цей перелік заходів соціального захисту, розроблений Кабінетом міністрів, не є вичерпним. Як запевнив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман: «Вже з січня 2019 року в Україні запрацює монетизація субсидій. Українці будуть отримувати від уряду «живі» гроші для оплати комунальних послуг. Все, що буде заощаджено завдяки розумному споживанню енергоресурсів, залишатиметься людям».

Закарпатці вже отримують субсидії. Як повідомив у ЗМІ директор департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА Михайло Петрішка, за 9 місяців 2018-го сума нарахування субсидій становить 691 млн грн.

Також М. Петрішка прозвітував про кошти, які отримала область з державної скарбниці. «На 2018 рік за рахунок коштів держбюджету передбачено для області 4,3 млрд грн, з яких 1,5 млрд — пільги та субсидії населенню», — зазначив директор.

І ще один приємний момент. Згідно постанови Кабміну № 848 родинам, які не встигли оформити субсидію до початку опалювального сезону, Уряд все одно компенсує витрати на оплату житлово-комунальних послуг. І, нагадаємо, базовими документами для отримання субсидії залишатимуться лише заява та довідка про доходи — в цьому плані також нічого не змінилось.