Ужгородська відеоісторія про несказане «WORDLESS» («Несказане») стала переможцем у номінації «Best Animation in a Production» на фестивалі відеопоезії «Rabbit Heart Poetry Film Festival» у Массачусетсі. Поетичне відео – від режисера і оператора Богдана Козачука на поезію Мирослава Гончарука-Хомина, і автор – головний герой відео.
– По суті – це історія однієї людини, історія однієї втрати та пошуку, а через них – і історія одного повернення, в першу чергу – до самого себе та своїх внутрішніх орієнтирів. І при цьому – це історія про мовчання. Вірніше, навіть не про мовчання, а про ті слова, що залишаються несказаними, хоча у випадках втрати – практично усі слова, насправді, зайві, і найголовніші речі залишаються саме пережитими внутрішньо, позбавленими мови, синтаксису, пунктуації. Таким чином і народився «WORDLESS». Ідея проекту розвивалась на основі одного з моїх віршів «Не говорити», інтерпретацію котрого Богдану (Богдану Козачуку – прим. ред.) вдалось розвити в окрему сюжетну лінію тривалістю трохи більше двох з половиною хвилин, але з такою глибиною змісту кожного окремого кадру, що поезію вдається не тільки почути, а й подивитися. Робота над кліпом була доволі тривалою, але тільки через неспівпадіння наших робочих графіків, хоча це навіть добре, бо для мене цей час – це час знайомства з Козачуком-режисером, Козачуком-інтелектуалом і Козачуком-другом, і вже потім – усі ті процесуальні складові, які передбачаються в зйомці. Що з цього всього вийшло – краще судити не нам, а слухачам/глядачам. Вважаю, що для самих себе ми дійшли до тієї істини, яку представляли в роботі – «коли стільки могли би сказати, що волієм не говорити», – каже Мирослав Гончарук-Хомин.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.