Щодо використання підприємцями на загальній системі оподаткування основних засобів подвійного призначення

Відносини власності та порядок реалізації права власності визначають Конституція України та Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ), ст. 318 якого передбачено, що суб’єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ – фізичні та юридичні особи. Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, відповідно до абзацу третього п. 6 якого встановлено, що транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.

Поняття термінів, пов’язаних з автомобільним транспортом, визначено Законом України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт», згідно із ст. 1 якого автомобільний транспортний засіб – це колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

При цьому, автомобіль вантажний – автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Згідно з розділом І «Загальні положення» Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550 «Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів», утримання транспортного засобу – це забезпечення державної реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, проведення обов’язкового технічного контролю, своєчасного виконання технічного обслуговування і ремонту, охорони, передання транспортного засобу та його швидкозношуваних складників на утилізацію або видалення відповідно до законодавства.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

Разом з цим, п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 Кодексу. До основних засобів подвійного призначення, які не підлягають амортизації, належать земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі (п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Враховуючи дію прямої норми п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, фізична особа – підприємець не має права зменшувати оподатковуваний дохід на суму амортизаційних відрахувань по визначених у п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу основних засобах подвійного призначення, а також включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням його господарської діяльності, витрати на їх утримання, технічне обслуговування і ремонт основних засобів.

ДФС у Закарпатській області