Експерти зазначають, що для того, аби туристична дестинація була привабливою цілий рік, вона повинна бути наділена десятьма “магнітами”, які притягують до себе. Такий висновок зробив Павло Шеремета у м.Львів під час туристичного форуму. Ми часто піддаємо сумнівам озвучені нам цифри та факти, особливо, якщо вони йдуть урозріз із нашою освітою, більш розкрученими в суспільстві сімома чудесами світу та України, або дані наводять “чужі” для нашого сприйняття експерти. А інколи прислухаємося…
Закарпаття — це територія, яка сьогодні стала найбажанішою областю для відвідування у системі внутрішнього туризму. Більше того, в область повертаються іноземні туристи. Наприклад білоруси знову входять у п’ятірку гостей, що відвідують “землю, наближену до неба” (за даними Держприкордонслужби. У цілому ж, якщо тенденція росту збережеться й надалі, вже у 2022 році щорічно область відвідуватиме до 6 мільйонів туристів у рік, а це 1/7 від населення України, або трохи більше, ніж жителів у сусідній Словаччині, наприклад.
Чому ж такою популярністю користується Закарпаття на внутрішньому ринку? Наші 10 “магнітів” туристичної привабливості виглядають наступним чином.
1. Закарпаття багате дерев’яними храмами та замками. Зокрема перших у краї — понад 130, а других — цілих 12. Численні туристичні групи щороку відвідують Ужгородський та Мукачівський замки, “спадок” ЮНЕСКО – дерев’яні церкви в Ужку та Ясінях, рахівський амфітеатр — унікальна архітектурна спадщина мотивує приїжджати в найзахіднішу область України під час канікул, відпусток та просто вихідних днів.
2. Край, де вже не говорять про сезон чи несезон в туризмі. Диверсифікація туристичного продукту, яка відбулася в структурі закарпатського туризму в останні 5 років, змушує визнати, що без оновлення матеріально-технічної бази заклади туризму не встигають за розвитком ринку. Той бізнес, який не адаптувався до нових умов, продовжує закривати свої заклади на зиму, чи на літній період, вказуючи на відсутність туристів. Часто кажуть, що для повного блаженства в Закарпатті не вистачає лише моря. Втім численні готелі, які навіть у високогірних районах та селах будують басейни, так не вважають, і не зупиняються в розвитку та продовжують рух вперед.
“Зимовий” бізнес вже придбав спеціальне обладнання для осніження, аби в малосніжні зими підтримувати свою популярність серед любителів відпочинку в Закарпатті. Тож на туристів чекають незалежно від дати в календарі. Головне, аби Укрзалізниця встигала додавати вагонів. Це ж стосується і відновлення роботи ужгородського аеропорту: його потребує в першу чергу закарпатський туристичний бізнес. Щойно системно запрацює головне і єдине летовище в області, попит на авіарейси стане ще більшим, ніж він є наразі.
3. Закарпаття — це Карпати. Абсолютним лідером у рейтингу туристичних регіонів України стали Карпати. Тенденція до росту популярності зберігається вже два роки, а експерти в туризмі вказують, що в подальших роках відпочинок в горах буде ще більше в тренді. Головні вершини Українських Карпат знаходяться на території Закарпаття, а отже саме територією нашого краю найбільше розвинена мережа піших маршрутів. Хоча Карпатський регіон давно не розглядають як класичний відпочинок із наметами та рюкзаками: це також і конференц-сервіс, і купання в басейнах у готелях, що розташовані в передгір’ях Карпат, і оздоровлення в чанах, і сплави, та багато іншого. Хто їде в Карпати, той обов’язково шукає унікальне Закарпаття.
4. Термальне Закарпаття — це як відпочинок в термальній Угорщині, але інколи краще, і точно дешевше. Головною перевагою Закарпаття над іншими регіонами України вважають наявність термальних вод. І хоча сьогодні це далеко не єдина перевага Закарпаття на туристичній мапі України, втім дуже сильна перевага. Самі закарпатці полюбляють відпочивати в сусідній державі, якщо говорити про термальні води, втім однією з головних причин цього є саме переповнені бази відпочинку в Косині, Берегові, Ужгородському районі.
Дешева цінова політика на термальних джерелах інколи, як кажуть закарпатські екскурсоводи, – питання дуже спірне, втім все-таки наразі ми дешевші. Безвізовий режим може повпливати на формування туристичного продукту закарпатськими операторами (зважаючи на пошук більш якісного надання послуг включатиметься відпочинок в угорській Ніредьгазі, наприклад), втім в останні роки бізнес оновлює обладнання та устаткування, проводить підвищення кваліфікації свого персоналу, в т. ч. й за кордоном, що в майбутньому приведе до підвищення рівня сервісу.
5. Чотири кордони — чотири можливості розширити географію відпочинку. Жодна з областей України не має такого зручного розташування, яке має Закарпаття. У нас – 19 пунктів пропуску на кордоні України, і це яскраво характеризує близькість до країн Європейського Союзу. Транскордонний організований туристичний продукт завжди виглядає цікавішим та в майбутньому його популярність лише зростатиме.
Мало хто знає, до речі, що озеро Ворожеска (Карпати, Рахівський район) обрано для промоматеріалів як основне зображення у 2017 році такою організацією як Всесвітня туристична організація ООН при оголошенні року сталого туризму. У Виноградівському та Хустському районі працюють над основою майбутнього туристичного маршруту міжнародного значення “Шлях Пинті”. Угорські туристи напевно найчастіше відвідують Верецький перевал, перебуваючи у нашій області. Закарпаття можна вивчати з точки зору в’їзного туризму, що заново починає свій розвиток в Україні.
6. Корпоративні заходи — в Закарпатті. Першою сферою в цій частині слід відразу назвати спорт. В останні роки спортивна інфраструктура в області стала улюбленим майданчиком різних збірних команд та спортивних клубів під час навчально-тренувальних зборів. Кажуть, у нас дуже сприятливий клімат для кількатижневих насичених тренувальних заходів. З іншого боку, великі компанії, переймаючи кращий світовий досвід, організовують в Закарпатті корпоративні навчання та відпочинок, поєднуючи їх з різного роду діловими заходами.
У області нараховується 84 конференц-зали, що дозволяє продавати цілі пакети для великих компаній та організацій, які шукають можливості для відновлення балансу ресурсів всередині своїх колективів. У 2017 році в Закарпатті вперше провели конференцію ділового туризму для зацікавлених компаній, презентуючи їм можливості для розвитку ділового туризму. Тут наші ресурси ще далеко не вичерпані, втім зростаючий інтерес у сфері ділового туризму явний. Даний напрямок все ще шукає свого організатора, і було б добре, якщо б ним виявився саме місцевий туристичний оператор.
7. Унікальна кухня, традиції та побут. Гастрономічний туризм Закарпаття — це загальновизнана перспектива наших фестивалів, а також ресторанів та готелів. Унікальні страви, які готують лише в Закарпатті, залишаються нашими. Як відзначають наші кухарі, бограч, зварений в Києві, не буде таким смачним, бо готується не на нашій воді, не з такої кількості м’яса, додаються приправи, приготовані не в Закарпатті. Тож як правильно радять фахівці, краще приїхати і спробувати, аніж слухати перекази та читати про приготування бограчу. А закарпатське вино настільки смачне та поширене в асортименті, що для нього та дегустаційних залів аж придумали справжній винний шлях Закарпаття.
Ще одна тема, яку слід згадати, як нашу перевагу — це традиції. Не лише під час фестивалів, але й у реальному житті закарпатці свято бережуть свої традиції, передаючи їх з покоління в покоління. Весілля нині в такому вигляді, як його гуляють у нас, не гуляють в жодній з областей, народні промисли передаються як професія у спадок, колядки в різдвяний період та співанки під час Івана Купала чи інших свят так не живуть в побуті жодного краю, як це є у нас. За чим їдуть туристи? Правильно, за враженнями та емоціями.
8. Закарпатське село — це унікальне місце, яке народжує легенди та творить історію. Закарпаття залишається найменш урбанізованим регіоном України — понад 60% населення краю проживає в селах. І разом із тим, села залишаються основним осередком розвитку туризму. До прикладу, в Лумшорах зосереджено близько 20 чанів, а замовити там відпочинок — на межі реальності через великий попит на них.
У с.Колочава, яке називають “селом десяти музеїв”, найбільше туристів із Чехії, не дивлячись навіть на те, що Ужгород може похвалитися цілим чеським періодом у своїй історії. У Ізі лозоплетіння серед населення не є дивиною, втім для туристів це місце — знахідка. До речі, місцева громада, аби утримати туристів, працює над створенням цілого музею лозоплетіння. А от в с.Тур’я-Ремета готують унікальну страву — жаб’ячі лапки (стегенця), через що це село неодноразово ставало “героєм” сюжетів на національному телебаченні. Словом, готовий туристичний продукт тут прямо на долоні.
9. Закарпаття – край фестивалів. Можна порахувати кожен фестиваль, що проходить в області щорічно, але це число точно перевищить кількість днів у році. Ті із заходів, котрі мають статус обласних чи міжнародних, точно перевищать число тижнів у році. Тому як правило, туристи не задаються питанням: а чим саме зайнятися в Закарпатті? Гуцульську бриндзю у Рахові, чи На Синевир трембіти кличуть біля озера, чи Проводи отар на полонину на Синевирському перевалі відвідують десятки тисяч туристів щороку. Не дивно, що той, хто пізно виїхав на фестиваль, може не потрапити на початок свята, бо дороги будуть переповнені транспортом, а проживання в цих місцях годі й шукати за місяць до фестивалю — їх вже давно розібрали.
10. Люди, що творять свій регіон. Найгостинніші українці живуть в Закарпатті. У туризмі продають не місце за ніч, чи тарілку смачного бограчу, в туризмі дарують емоції та продають послугу гостинності. 2017 рік у галузі туризму в краї оголошений роком якості, і поки що нам не вдалося виконати все, а робота в цьому напрямку буде продовжена, втім конкуренція в галузі туризму стимулює закарпатський бізнес ставати ще більш гнучким до забаганок туриста. Слід зазначити, що вплив виховання, передавання з покоління в покоління традицій приймати гостей та вплив зовнішніх факторів на закарпатський туристичний бізнес створює абсолютно новий підхід до організації власної справи у сфері послуг гостинності. Відкритий заклад “до останнього гостя”, як часто вказують у меню закарпатських ресторанів — один із яскравих тому прикладів.
Варто тут наголосити на торгових марках, які окремо стали “магнітиками”, але вже з великим ім’ям — коньяк “Закарпатський” та торт “Ужгород” (від знаного кондитера Валентина Штефаньо). Вони абсолютно претендують на те, аби стати частинкою туристичного бренду Закарпаття.
***
Рейтинги магнітів і антимагнітів Закарпаття складають як з метою підкреслити значимість, так і стимулювати виправити недоліки, втім моя задача показати наскільки прекрасним краєм є наша область. Як 77% українців ніколи не були за кордоном, так певно переважна більшість закарпатців не були в будівлі Ужгородського, чи навіть Невицького замків. А нам точно є чим пишатися, більше того, навіть є чОму здивуватися. Закарпатці, подорожуйте! Ставте питання: “А це у нас така краса?” Любіть Закарпаття — землю, наближену до неба!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.