Цього року на найбільшому гастрономічному фесті Закарпаття «Гуцульська бриндзя», що відбувся 3 вересня, була нова атракція – «Корбач – шоу». І хоч тривало воно всього кілька хвилин, проте викликало захоплення й овації.
По – перше, знаряддя шоу не поширене у повсякденному житті, особливо у місті. Корбач, (тут його ще називають ще «батіг», «уцвіга» чи «пуга») використовують для випасання худоби. Як розповів вівчар Ярослав Шміло із Рахова, тільки для корів, биків, але не для вівців. Ним треба «стріляти» до «годувальниць», бо інакше не слухаються. По –друге, звук, який видає корбач на півтора кілометри, тут називають «лясканням» чи «пуканєм» («пуканням»). Звук порівнюють зі своєрідною мелодією гір і полонин. По –третє, корбач буває різним – із шкіри, спеціальної мотузки. Її довжина нерідко сягає 2, 5 м (плетуть). Це все прикріплюється до палички, розміром трохи більша за «сопілку». У дітей батоги малі, прикрашені китицями. Носять «знаряддя» теж оригінально: у руці, складений у кілька кіл, чи обмотують довкола пояса, а дерев’яну частину закидують наперед через плече.
7 учасників було у шоу – троє дорослих (Ярослав Шміло із Рахова, Іван Тимчак із Великого Бичкова та Іван Варга із села Водиця), плюс, ще четверо дітей, найменшій Владі Чабан всього 3 роки (до речі, із її родини було ще двоє учасників). На «ринг» перед церквою, на проїжджій частині міста виходили по одному. І «запукали» корбачі, а глядачі оплесками визначали фаворита. Ним став Іван Тимчак, чий батіг ляскав у повітрі, а не, як у інших, торкався кінчиком землі. Публіка викликала переможця на «біс»! Нам вівчар зізнався, що дуже щасливий, бо перед такою багаточисельною публікою ще не виступав. Каже, що його корбач особливий, робив сам. А от малеча розповіла, що вміє «стріляти» батогом, бо не раз бували на полонинах.
Всі учасники отримали подарунки. Родзинки заходу додав «корбачист» на ходулях із Івано – Франківщини Володимир Тафійчук.
До речі, на Рахівщині не тільки чоловіки вміють володіти батогом. Жінкам теж під силу. Адже чоловіки традиційно випасають овець, жінки –корів. Однак тепер, розповів нам Ярослав Шміло, чи не кожна сім’я у селах району тримає по 2-3 корови. Так, тепер це дороге задоволення, але якщо не маєш рогатої «годувальниці» – не маєш нічого. Тому більшість чоловіків ходить із коровами (пасти). А от скільки нині платять за випасання, Іван Варга каже, що поки невідомо. «Восени розрахунок буде», – додає…
Після «Корбач-шоу» володарі батогів не відпочивали. «Пуканє» було чути у святковій колоні та над містом, в урочищі Буркут, де й дислокувався фест.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.