«Міст»: табу на політику

В Ужгороді триває найамбіційніша і найкраще "за всю історію" організована спроба перетворити "населення міста" на "міську громаду": створюється громадська організація, яка має на меті об’єднати усіх активних і небайдужих навколо "ужгородської ідеї" – порятунку і відродження Ужгорода як міста, комфортного для проживання і такого, яким варто і треба пишатися.

"Червоною ниткою"  — тема історично-архітектурної спадщини, що, як відомо, "розчиняється" у часі і просторі не лише від років, але й від активних варварських дій просто перед нашими очима. Комусь навіть здається, що точку неповернення перейдено й місто вже не варто рятувати – Ужгороду, мовляв, уже ніколи не бути тим Містом. Та у громадський організації "Міст", яка саме переживає непростий процес народження, не згідні. Нам тут жити, а жити хочеться не просто в місті, за яке не соромно, а яким можна б пишатися. Врешті, йдеться про комфортне середовище. І на його творення має впливати громада – адже це ЇЇ МІСТО. Відтак і вирішили згуртуватися, аби стати дієвою силою порятунку Ужгорода. Організаційні задачі – неабиякі: залучити всіх небайдужих за усіма напрямками роботи, пов’язаної із міським середовищем – від тих, хто переймається архітектурним обличчям, і до тих, хто переживає за велосипедну інфраструктуру та навіть безпритульних тварин, й відтак чітко і конкретно працювати над тим, аби місто стало кращим.

Місто, яке належить громаді. І — про це не просто нерідко, а постійно забуває влада, яка вважає активістів "тими, хто в опозиції" – наголошували на зборах. Водночас акцентували: ніхто не протиставляє себе владі, й, коли вже на то пішло, велике питання – хто до кого в опозиції: адже місто – дім громади, а коли за ним не просто не доглядають, а й дозволяють нищити, то та таки громада не просто вправі, а мусить спитати: та що ж це таке?! Не лише спитати, а нарешті й діяти – певно, саме тому громада і прагне "самоорганізуватися" і на перших "загальноміських зборах" нарешті розвіртуалились ті, хто вів емоційні дискусії на сторінках соцмереж, наразі цією діяльністю й обмежуючись. Власне, коло проблем окреслювати навряд чи було варто – усі городяни і так це знають, хіба що пріоритети в кожного свої. Тож "Міст" оголосив про цілі. У меморандум вони наразі не складені, але йдеться про три основні напрямки. По-перше, це контроль та реагування щодо процесів, які відбуваються у міському середовищі. По-друге, комунікація, що передбачає ій просвітницьку діяльність. По-третє – об’єднання професійної спільноти, яка має бачення й навики роботи з міським середовищем (тут акцент на слові "професійна").

Чудово. Окремо тішить і те, що на оголошену "мобілізацію" – загальноміські збори – пройшло більше ста людей. а не лише півтора десятки "тих самих активістів". Ба більше – уже можна з упевненість накреслювати справжні перші кроки, і навіть не під гаслом "давайте щось робити": є ті, хто натхненно готові працювати, й їм навіть віриш… І от тут, як завжди, виникають застороги… Ну бо таке середовище. І такі вже люди, які не звикли вірити у чиєсь подвижництво, не пов’язане з очікуванням швидкої матеріальної винагороди. А значить, є й ті, хто питатиме: а для чого/кого це потрібно, хто за цим стоїть і яка неоголошена мета тут є (мовляв, повинна вона бути, бо "збереження архітектури" і так далі – то красиві слова, але ж мусить бути вигода)? та й не тільки питатиме: вже й говоритиме, не надто переймаючись правдивістю своїх слів, а виконуючи власне завдання. І відтак новонароджена громадська ініціатива може стати приводом для провокацій.

Іще під час "переймів", що передували народженню організації, висловлювались припущення: то, певно, майбутній кандидат гуртує команду для себе з маскуванням під ГО; це чинна влада формує "групу", яка імітуватиме діяльність на користь міста, а насправді буде контрольованою "псевдоопозицією"; ага, "оці активісти" готуються до виступу в політику і втілюють власні амбіції; ну, "вони просто попаритись захотіли" і так далі…

Найкраще просто усміхатися й упевнено робити свою справу. Але – для успіху організації їй важливо зберігати статус "ідейної" і "чистої". Тому на зборах неодноразово говорилося: НЕПРИПУСТИМО пов’язувати "Міст" із жодною політичною силою, ГО ніколи не гратиметься в політикою і буде рівновіддалена від усіх, ні з ким не ворогуючи (навіть із владою) та ні до кого не наближаючись, і ті, хто говорив до громади, казали: відповідають за це своїм іменем. Присутні кивали, а відтак уже ввечері дехто продовжував висловлювати припущення та навіть провокувати на конфлікт, зачіпаючи відомі в місті прізвища. Причина – певно, у чийсь голові. Та все ж це стало, мабуть, уроком. Бо ж так просто у розосередженій громаді зіграти на чиїхось симпатіях-антипатіях, на "різниці у зарядах" політичних сил, а відтак – і накаламутити воду навколо справи, яку зі старту хочуть бачити чистою.

Спосіб іти далі, певно, єдиний: табу на політику. Принципове. І навіть – на "політику" всередині організації. Наскільки це вдасться в умовах маленького міста й великих персональних амбіцій – питання. "Люструвати" тих, хто охочий залучитись? Навряд варто, тим паче, коли йдеться про спробу формувати в місті так би мовити "локальне громадське суспільство" – такі речі мають бути максимально відкриті. Але от політикуванню – зась.  Тим паче, що "Міст" створений у місті, де так чи так всі між собою якось пов’язані й чи не кожному місцевому активному "політичному чи наближено-політичному" діячеві можна при бажанні дорікнути як не МАФами чи білбордами у власності, то заграванням із владою, компромісами щодо суперечливих міських питань тощо.

Вочевидь, варто бути мудрими і зважати на головну мету. Та це наразі загальні слова. На практиці організація точно стикнеться з персональними баченнями, що тяжітимуть до особистих конфронтацій, та, не виключено, навіть провокаціями. Врешті, і чинній владі, і просто "практикуючим політикам" рано чи пізно стане зрозуміло, що громада, а ще й організована – це велика сила (до декого це, схоже, вже нарешті навіть "дійшло"). А значить, комусь та спаде на думку як не боротись з "Мостом" (як от, до прикладу, спробою дискредитування, що вже трапилося в поширенні чуток та розвішуванні політичних ярликів), то використати його (тим паче, що не приховується: в «арсеналі» ГО будуть і масові акції) . Не піти на зайві компроміси та не отримати потім конфлікт інтересів, мовляв, "ну, це ж ніби наші хлопці, підтримаймо", не посваритися навколо конкретних дій і їхньої пріоритетності, не почати ділити владу, змагаючись навколо ієрархії, врешті, не втомитися "битися головою об стіну" (що вже сталося з багатьма міськими активістами і громадськими організаціями) і так далі. Бо було б дуже шкода втратити цей запал і цей шанс – коли населення таки має можливість перетворитися на громаду, і навіть – у реалі, а не на сторінках Інтернету.

Тим часом відомо, що "Міст" береться за цікавий показовий проект – реконструкцію фасаду в історичному центрі Ужгорода за усіма правилами: від оформлення документації і до використання доречних матеріалів… І вже відкрито сайт – http://mist.uz.ua — наразі у форматі форуму, усіх небайдужих запрошують до реєстрації. Протягом тижня на ньому триватиме обговорення структурного поділу й, певно, не тільки це. А  далі? Далі має бути цікаво. Головне, аби таки без політики та політикування. І в тому числі, звісно, — й тих, що із додатком "псевдо"…