Музей Коцки та його унікальна атмосфера – окрема думка (ФОТО)

Музей Коцки та його унікальна атмосфера – власний погляд  (ФОТО)

Відвідування музею – завжди подія, або навіть пригода. Залежить від того, з яким відчуттям людина йде в музей та наскільки цікавиться тим, що в ньому є.

Ліна Дегтярьова, побувавши в музеї Коцки, на своїй сторінці в фейсбуці висловилася досить оригінально і про музей, і про те, що в ньому побачила, і про господаря, який ніби і не покидав свого будинку, і про навколишній інтер’єр.

«Хочете в Ужгороді атмосфери – сходіть у майстерню-музей Андрія Коцки. Антон кльово про нього нагадав. Там мало картин, лише три приміщення відкрито для відвідування, і хтось навіть, кажуть, просив повернути гроші за вхід (20 грн), бо чекав на масштабнішу експозицію.

Але ви потрапляєте машиною часу до людини в гості, просто господар відійшов на хвильку і зараз повернеться. Отак з усіх музеїв Венеції мене колись найбільше вразив дім Пеггі Ґуґенгайм, отим самим відчуттям, що ти в гостях у реальної людини. Ще й шпріц апероль наливали на терасі Ґранд Каналу для загострення цього відчуття.

Атмосфера унікальна у Коцки ще й тим, що будинок має розкішний невеликий садочок (як і в музеї Пеггі Ґуґенгайм, тільки у неї це парк, ще й зі скульптурами по кілька мільйонів). Тут ростуть екзоти, посаджені ще самим художником, і прості примули, що лізуть крізь каміння. За всім цим доглядають працівники музею, за що їм реверанси. Можна пороздивляти усі детальки модерністичного проекту та інтер’єру, що їх чимало залишилось. Особливо стрічкові вікна, спроектовані за баугаузівськими принципами, щоб давали більше світла.

Фотки того, що можна фотографувати, – без картин.

p.s: І одразу ж підіть у музей Ф. Манайла, щоб на контрасті. Тут світліші, просторіші приміщення, дуже багато робіт і нема саду. Але атмосфера присутності така сама. Фотографувати було неможливо, бо робіт дійсно рясно, потрапили б у кожен кадр. І вони круті, от побачите».