Як в Ужгороді ввечері рятували … кота (ФОТОФАКТ)

Позаяк добрі новини в наш час не такі вже й часті, розповімо про рятувальну операцію, яка відбулася в дворі спального району Ужгорода (неподалік культосвітнього училища).

Коли повернулася додому, мама поінформувала: перед вікнами на гілках черешні – кіт, який боїться спускатися на землю, схоже, перебуває там вже понад добу і слабне. Дерево має високий стовбур, перші зо три метри якого – без гілок, тож вилізти неможливо. Спершу звернулася по пораду: що робити з котом, який "застряг" на високому дереві. А разом з тим – дзвінок рятувальникам. І вони – не забарилися: диспетчер відповіла, що чараз чергова частина ліквідовує пожежу у Кам"яниці, відтак буде розглянуто цей виклик. І вже за кілька хвилин хлопці в спецодязі радилися, яку драбину витягати з машини…

Ще хвилин 5 і після підйому на понад 5-метрову висоту (а кіт-утікач, навчачи, одразу подався ще вище, аж на тонкі гілочки) і по хвилині полювання за ним просто по дереву – тварину схоплено за загривок. Затим розпочався спуск, теж під тривожне "няяяв!!!". Від рятувальника Олександра кота хотів перехопити його колега Євген, але вирішили, що якщо тварину надійно схоплено, най у цій руці вона і залишиться. Ще кілька секунд – і кіт перестав випручуватися, побачивши землю.

Спускався рятувальник разом з котом під оплески сусідів. Один з них, до слова, впізнав порушника спокою: "О, так це, схоже, Віри Василівни кіт!" і, перехопивши тваринку з мужніх рук рятувальника, подався з ним до будинку. Є надія, що чорний бітанга урока вивчив і повторів не буде… А хлопцям – повага і подяка!

Так, щире спасибі людям, які просто і без зайвого пафосу роблять свою роботу. Складну і ризиковану роботу – яка б вона не була в деталях: а чи гасити пожежу і відбирати людей від смерті, а чи просто знімати переляканого кота з дерева. Конкретніше – спасибі Закарпатській ДСНС, а саме бійцям першої варти 14-ї пожежно-рятувальної частини Ужгорода й особисто Сашкові Свиді. Хлопці, з такими, як ви, є надія на добрий розв"язок у будь-якій ситуації!