Ужгородців закликають запрошувати на каву друзів з ДЦП

Обласний центр Закарпаття також долучився до акції #накавуздругом, яку разом з друзями започаткував відомий переселенець з Донецька і людина з ДЦП Роман Кисляк, після того, як його вигнали із львівського ресторану.

В Ужгороді популяризувати таку важливу акцію взялася Лариса Воєводина. Жінка виховує 5-річну дівчинку Аню, у якої ДЦП, і знає, як важко особливим людям у нашому, подекуди дуже жорстокому суспільстві. 

«Долучитися до акції в Ужгороді мене підштовхнуло те, що люди не замислюються над тим, як багато навколо людей з ДЦП. Нам потрібно показувати наших діток, ходити з ними в громадські місця, щоб люди бачили що такі люди є. Реакція суспільства неоднозначна, наприклад з Кешою ми ходили в торговий центр на 2 поверх, де двері ліфта впираються прямісінько в стіл і стільці. За столом сиділа компанія чоловіків, які навіть не зволили посунутися, аби можна було проїхати з візком. В іншому випадку двоє чоловіків так витріщалися на Аню, трохи очі не зламали. Дітки на однолітків з ДЦП дивляться з подивом, але це тільки  тому, що батьки не пояснюють їм нічого», – розповіла «Дню» пані Лариса.

Окрім проблеми прийняття суспільством, дуже складною є й проблема міської інфраструктури. У місті немає громадського транспорту, яким би могли користуватися люди на візках, а стан доріг та тротуарів робить із людей на візках – домашніх в’язнів.   

«Про інфраструктуру культурно висловитися важко, нічого ніде немає, не робиться і не планується, навіть в дитячу поліклініку зайти неможливо з коляскою. Про бордюри і пандуси я взагалі мовчу – бордюри височенні, а пандуси, якщо і є, то у більшості випадків непридатні. Фактично суспільство й інфраструктура не готові до прийняття людей з обмеженими можливостями. Люди тикають пальцем, озираються, роблять пандуси тільки для галочки», – прокоментувала Лариса Воєводина.

Сьогодні донечку Лариси часто запрошують на каву, і сама мама не забуває запрошувати друзів з ДЦП на щось смачненьке. Жінка сподівається, що приклад візьмуть й інші ужгородці, і щось у нашому суспільстві таки вдасться змінити.

Джерело: День