Більше 15 років часу Незалежності України в Ужгороді у центрі міста працював міський військкомат. З відповідною інфраструктурою, зокрема – просторою ділянкою, що слугувала як плац для військових . У другій половині 2000-х військкомат виселили, а простора територія була, по суті, роздерибанена депутатами каденції 2010-2015 років.
ЗНАЙТИ НА ТЕРИТОРІЇ «НЕРУХОМІСТЬ»
Міський військкомат із приміщення між вулицею Новака, 10 та площею Петефі, 24-26 виселили за каденції міського голови Ужгорода Сергія Ратушняка (2006-2010 роки). У 2010 році ужгородці обирають нового міського голову і нових депутатів. Із надією, що продаж муніципальної землі та нерухомості буде проводитися хоч трохи прозоро та відкрито. Але, виявилося, марно.
Від цілісного комплексу військкомату у розпорядження влади потрапив, серед іншого, й вільний шматок ділянки, який займає, згідно з інформації Кадастрової карти, 777 квадратних метрів. Цю територію можна було б продавати на аукціоні. Але у стінах Поштової певні «умільці» шукають, як узаконити продаж ділянки без аукціону чи торгів.
Як відомо, у Земельному Кодексі України передбачена можливість продавати муніципальний наділ без аукціону, якщо на ньому розташована приватна нерухомість. Про це йдеться у частині 2 статті 134: «Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб».
Як виявилося, обіч плацу колишнього військкомату були кілька технічних приміщень. Ці чи то гаражі, чи то сараї й стали головним козирем для втілення схеми. Бо хоча приміщення, згідно з документами, й займали 233 квадратні метри, до них чиновники «приписали» й площу колишнього військового плацу. Яка, як уже згадано, займає ну трохи більше – 777 кв. метри.
Відтак у березні 2012 року сараї здаються в оренду як нежилі приміщення для ТОВ «Грін Білдінг Консталтінг». Вартість оренди склала, як з’ясували ми із договору оренди, аж 1 100 грн на місяць. Впадає в око, що мета оренди, як прописано у договорі, – «для функціонування майстерні для надання побутових послуг населенню». Цікаво, що майстерня у сараях на Новака 10, за нашими спостереженнями, ніколи не працювала!
І хоча договір оренди для «майстерні» був укладений на три роки, уже через три місяці – 20 липня 2012 року – депутати Ужгородської міської ради більшістю голосів приймають рішення №576, згідно з яким орендареві дозволяється викупити сараї і не чекати, коли термін тої оренди закінчиться.
Цікаво, що на той час – коли приймалося рішення про продаж, – ці сараї формально не рахувалися як окрема нерухомість. Уже з договору купівлі-продажу стало відомо, що лише 31 жовтня 2012 року юридично оформлено свідоцтво про право власності нерухомості за територіальною громадою. Ну і найцікавіше – у Департаменті міського господарства нам сказали, що дане свідоцтво… відсутнє у його архіві. Хтось навмисне зачистив сліди?
Тут варто згадати тодішнього директора Департаменту міського господарства Олексія Касперова – саме він підписував договори оренди для «роботи майстерні», а потім – і купівлі-продажу. В підсумку – приміщення чи то сараїв, чи то гаражів без аукціону чи конкурсу продані ТОВ «Грін Білдінг Консалтинг» за 269 210 грн. Тут випливає ще одне питання – а чому без конкурсу і аукціону? Адже у договорі оренди не було передбачено переважне право викупу нерухомості орендарем….
ОФОРМИТИ ДІЛЯНКУ І ЗАБУДУВАТИ
Далі лишалося оформити земельну ділянку. 2 серпня 2013 року депутати Ужгородської міської ради більшістю голосів приймають рішення №1002 , згідно з яким ТОВ «Грін Білдінг Консталтінг», як власник приміщень, може розробляти проект землеустрою для отримання ласого шматку ділянки. Нібито – в оренду.
Нинішній міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, тоді – як депутат, голосував за таке рішення. А разом з ним – ще 56 обранців.
Проект землеустрою розробили оперативно швидко і уже за місяць – 20 вересня 2013 року – депутати більшістю приймають рішення №1053. Згідно з пунктом 1.35, ТОВ «Грін Білдінг Консталтінг» отримує ділянку в оренду на 3 роки для багатоквартирної житлової забудови. Де-факто це означає, що фірма отримує землю у власність – адже якщо на ній зведуть будинок, то і земля під ним стане власністю господаря багатоповерхівки. Ціна оренди за ділянку у центрі склала аж 465 грн на місяць.
Ось список обранців, які легалізували таке рішення. Їх 50, у тому числі за це голосували тодішній міський голова Віктор Погорелов і нинішній мер Богдан Андріїв.
САРАЙ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ…
Отримавши на Новака, 10 технічні приміщення у власність, а ділянку поруч – в оренду, відбулася прогнозована річ – сараї зрівнюють із землею, ділянка перетворюється на будмайданчик.
Сараї на цьому місці будівельники оперативно знесли. Фото автора
Доволі оперативно серед центру Ужгорода виросла багатоповерхівка. Для забудовника користь – продаж квартир. Нині квадратний метр нерухомості в Ужгороді коливається від 400 до 600 доларів за квадратний метр. Враховуючи, що дім на Новака, 10 розташований у центрі Ужгорода – ціни тут можуть бути ще вищими.
Замість сараїв у дворі оперативно звели багатоповерхівку Фото автора
А яка користь від цього для громади? Чи отримало місто хоча б одну квартиру у новобудові, аби передати її, наприклад, родині учасника АТО? Відповіді заперечні. Натомість достеменно відомо, що місто отримало від такої оборудки, як уже згадано, 465 грн доходів у бюджет щомісяця – це за оренду землі під та поруч з будинком.
Лише у лютому 2015 року ціну за оренду збільшили – до 1 549 грн на місяць.
Втім, виявилося, півтори тисячі у ТОВ «Грін Білдінг Консталтін» вирішили не платити до кінця терміну угоди – 20 вересня 2016 року.
29 жовтня 2015 року – більшістю голосів прийнято рішення №1848. Згідно з пунктом 1.5 документу договір оренди між радою та фірмою припинено. А ділянка під будинком, яка коштує, згідно документів – майже 620 тисяч гривень, безкоштовно перейшла на баланс створеного у новобудові ОСББ.
Чи не цікава схема, як в Україні забудовнику можна отримати ділянку без конкурсу, без соціальних зобов’язань та ще й без викупу?
Відсутність належної реакції правоохоронців призвело до того, що подібний алгоритм дій застосовується знову. На останньому засіданні каденції – 9 листопада 2015 року – депутати приймають земельне рішення №1882, згідно з пунктом 1.57 ТОВ «Грін Білдінг Консалтінг» надається в оренду для забудови «свіжа» ділянка – на вул. Грушевського, 35а. І тут впадає в око ще й те, що наділ – це зелена зона, простір розташований між багатоповерхівками та навчальним закладом.
Дворик Управління соцзахисту населення. Який виявився приватизованим. Фото автора
Згідно з інформації із Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка належить громадянці Тамарі Чуваковій. Цільове призначення землі – «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
У відповіді на інформаційний запит у міській раді нам надали перелік рішень, згідно з якими дворик муніципальної установи став потенційним будмайданчиком. Цей процес, що тривав два роки, викликає більше питань, ніж відповідей. Наприклад – де гроші до бюджету за цю ділянку, чого не було аукціону? І взагалі хто мав право без думки громади вирішувати, що дворик слід забудувати?
У червні 2013 року депутати затвердили рішення №958, згідно з пунктом 1.5 якого шматок території надано в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку громадянину Юрію Лошаку. Лише варто вдуматися – за логікою чиновників та депутатів, у дворі громадської установи мали звести будинок!
Землю у дворику чиновники та депутати віддали «під будинок». Ілюстрація із сервісу google.com.ua/maps
А вже 29 травня 2014 року громадянину Юрію Лошаку цю ділянку передають у власність, – йдеться у пункті 1.2 рішення №1328.
12 вересня 2014 року депутати приймають земельне рішення №1431, згідно з пунктом 1.61 змінюється цільове призначення землі – для будівництва будівель торгівлі. Тут уже як власник ділянки фігурує згадана громадянина Тамара Чувакова.
Невідомо, яку «торгівлю» хочуть затіяти у дворику муніципальної установи. Водночас, поки ще ділянка не перетворилася на будмайданчик, у правоохоронних органів та у теперішньої влади Ужгорода є шанс скасувати сумнівну приватизацію дворику у дворі муніципальної установи. І, щонайменше, спробувати продати її на конкурсі, а не за підозрілими схемами.
Джерело – Бюро журналістських розслідувань «Варто ЗНАТИ!» спеціально дляcorruptua.org








Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.