Обов’язки платників та працівників ДФС, мораторій на перевірки, недопуск до перевірки та відповідальність

У системі координат платники податків та контролюючі органи, кожна із сторін має обов’язки перед державою, які повинні виконуватись відповідно до чинного законодавства. В зв’язку з цим, фахівці Головного управління ДФС у Закарпатській області інформують про основні права та обов’язки, аби у відносинах між суб’єктом господарювання та контролюючим органом була конструктивна співпраця.

Стати на облік у контролюючих органах; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати та подавати декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів тощо. Всі ці та інші обов’язки платників податків визначено статтею 16 Податкового кодексу України.

Водночас, відповідно до пункту 21.1 статті 21 ПКУ посадові особи контролюючих органів, зокрема, зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПКУ, законами та іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм ПКУ та інших законів, не принижувати їх честі та гідності тощо.

Варто зазначити, що пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, це обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року, зокрема, на перевірки суб’єктів господарювання, що реалізують підакцизні товари.

В Головному управлінні зазначають, що відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 Податкового кодексу, а умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок статтею 81 ПКУ.

Днями, на підставі наказу Головного управління ДФС у Закарпатській області, з метою належної організації заходів по контролю за дотриманням норм законодавства були виписані направлення на перевірку, та ревізорами здійснено виїзд за адресою здійснення господарської діяльності підприємця в Мукачеві.

Однак, підприємець після ознайомлення з усіма необхідними документами (наказом та направленням на перевірку), відмовилася у допуску до проведення фактичної перевірки.

Працівники фіскальної служби склали акт відмови від підпису про ознайомлення з направленнями на фактичну перевірку та акт відмови особи, яка фактично проводить розрахункові операції у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Відтак на підставі п.94.2 ст. 94 ПКУ було прийнято рішення про адміністративний арешт майна платника податків фізичної особи-підприємця, яке використовується для ведення господарської діяльності. Правомірність такого рішення підтвердив своєю постановою Закарпатський окружний адміністративний суд.