Хто ж зупинить закарпатський “контрабас”?

Після стрілянини в Мукачеві великі контрабандисти залягли на дно. Фокус відправився на Закарпаття, щоб зрозуміти, як влаштований цей нелегальний бізнес, і яку роль у ньому відіграють українські прикордонники

За кілометр від управління Чопського прикордонного загону в районі, який в Ужгороді називають Галагури, стоїть симпатичний одноповерховий будиночок на вул. Запорізькій, 57. Зараз він виглядає нежилим, хоча ще кілька років тому про нього гула не лише вся Україна, а й сусідня Словаччина. Садиба виявилася центром масштабної контрабанди, з території якої під україно-словацьким кордоном вирили величезний тунель. Його побудували за всіма правилами інженерної науки: по колектору шириною 90 см курсували спеціальні вагонетки на електротязі, а довжина рейок становила близько 700 м. У 2012 році тунель виявили словацькі прикордонники, і ось тепер, після контрабандних розборок в Мукачеві, про нього заговорили знову. На засіданні спецкомісії Верховної Ради з розслідування інциденту з’ясувалося, що за причетність до "нори в Європу" засудили лише трьох людей. Та й то всіх умовно.

– Як могли три особи організувати прокладку і функціонування 700-метрового тунелю в іншу країну?! – обурювався Антон Геращенко, радник міністра внутрішніх справ. – Вони що, втрьох, як граф Монте-Крісто, десять років копали 700-метровий тунель, варили рейки, прокладали електропроводку, самі вантажили вагонетки і так далі? Адже кожен будівельник, зварювальник, електрик – це член організованої злочинної групи, навмисне порушував закон. Хто був замовником і вигодонабувачем від роботи тунелю по обидва боки кордону?

У 2012 році під українсько-словацьким кордоном виявили тунель, протяжністю 700 м і діаметром майже в метр

Ні на одне з цих питань представник СБУ, який був присутній на засіданні комісії, відповісти не зміг. У той же день на своїй сторінці в Facebook Антон Геращенко напише: "Комісія прийшла до висновку, що навіть у такій резонансній справі стався банальний договірняк між слідством, прокуратурою і судом з метою" відмазати "реальних замовників роботи тунелю і всіх, хто його кришував в правоохоронних органах ".

Втім, як довго працював тунель і чи багато контрабанди вдалося по ньому переправити – так і залишилося загадкою. На суді лише з’ясували, що ділянка, на якій вирили вхід в підземку, належав жительці села Раково Юлії Стігуре, а та давно померла. Головними ж обвинуваченими стали два брати, які приходили сюди годувати собак.

– Зовні тут не було нічого підозрілого, – згадує, дивлячись на будинок, майор Віталій Григор’єв, який вже сім років служить у Чопському прикордонному загоні. – Йшло звичайнісіньке будівництво, вантажівки вивозили будівельне сміття і землю.

Але майор, схоже, лукавить. В Ужгороді тільки ледачий не говорить, що тунель працював з відома СБУ, а більша частина чорного прибутку йшла в Київ. На користь цього свідчить і той факт, що земельні ділянки в Галагури, прилеглі до самої межі, мерія Ужгорода безкоштовно передала співробітникам СБУ ще в 2004 році. Так що сусідами контрабандистів в основному були працівники спецслужб. Розслідування "будівництва століття" було доручено все тій же СБУ, і не дивно, що до імен її головних натхненників докопатися не змогли.

 Нелегали, героїн, сигарети

 Закарпаття – єдина в Україні область, що граничить з чотирма країнами: Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною. Тут працюють два прикордонних загони: Мукачівський і Чопський. Основний обсяг роботи – боротьба з наркотрафіком, нелегальними мігрантами та контрабандою сигарет. Людей переправляють головним чином з України до ЄС, а от наркотики курсують в обох напрямках: до Європи – героїн, гашиш, опіум, до нас – переважно синтетичні стимулятори начебто амфетамінів та екстазі. Але найчастіше тут затримують партії сигарет – саме вони приносять контрабандистам найвищий дохід.

 Основний параметр, за яким можна судити про якість роботи українських прикордонників, – кількість контрабанди, затриманої вже на тій стороні кордону, тобто в сусідній державі. За словами Олега Слободяна, помічника голови Держприкордонслужби, протягом останнього року кількість контрабандних вантажів з України, затриманих словацькими, угорськими, польськими та румунськими прикордонниками, наші "зелені берети" свідомо занижували.

 Ситуація змінилася лише після розборок у Мукачеві. Всі п’ять прикордонзагонів Західного регіонального управління Держприкордонслужби раптово поставили абсолютний рекорд: за один тільки липень вони конфіскували більше 1400000 пачок сигарет, тоді як за попередні півроку – всього 679 тис. пачок. Активізувалися й по той бік кордону. Прокуратура Угорщини затримала 18 співробітників своєї митниці і трьох цивільних, причетних до контрабанди українських сигарет.

 Сигарети і горілка – тільки для себе

 Прикордонні офіцери зі свого Range Rover уважно оглядають чергу на пункті пропуску "Ужгород – Вишнє Німецьке". Більшість машин зі словацькими транзитними номерами, хоча за кермом багато закарпатців. В основному це жителі 50-кілометрової прикордонної смуги, куди входить і Ужгород. Усім їм, якщо, звичайно, нічого не порушують, без проблем відкривають річні візи.

 – З усіх цих машин сама "контрабандна" – он той старенький Volkswagen, – оцінює на око ситуацію майор Віталій Григор’єв. – У сучасні авто складно "пакувати" сигарети. Як правило, там дуже мало порожнеч. А ось у такому Volkswagen їх вистачає: в одному тільки бампері можна сховати сотню пачок. Крім того, машина, в якій виявлено схованку, підлягає конфіскації. Дорогими автомобілями ніхто ризикувати не стане. А старого "відра" не шкода.

У рік по контрабандним каналах з території України вивозять від 5 млрд до 10 млрд штук сигарет

За кермом Volkswagen – співробітниця Ужгородської обласної лікарні. Ім’я називати категорично відмовляється. Каже, що на продаж нічого не везе, а те, що є, – виключно для себе.

 – Я курю, і поки стою в цій чортоійї черзі, можу цілу пачку викурити, – каже жінка на закарпатському діалекті. – Після того як курс євро виріс, їздити в Словаччину "на закупи" стало невигідно. – Але зате продукти там якісніші. Я дуже люблю словацьке борошно, іноді купую в їхніх супермаркетах якийсь одяг.

 Volkswagen благополучно уникає поглибленого огляду і ховається на словацькій стороні. Я намагаюся заговорити з ще кількома людьми з черги, але раз за разом потрапляю на словаків. Ні російською, ні на українською вони не говорять. Щоб заправити машину дешевим українським бензином, купити цемент або продукти в нашому супермаркеті, досить банківської карти. 

Winston іде в небо

 Серед найпопулярніших способів контрабанди – переправлення вантажу повітрям. Не так давно для цього в Закарпатті використовували дельтаплани. Однак зловити злочинця на місці злочину – завдання не з легких. Місцеві досі згадують, як в 2013 році нинішній командир закарпатського 1-го запасного батальйону ДУК "Правий сектор" Роман Стойко, який брав участь у перестрілці в Мукачеві, а тепер у бігах, прилетів на дельтаплані з боку Словаччини. Прикордонники його негайно затримали, на що Стойка заявив, мовляв, він просто повертався з нічної риболовлі. І це при тому, що в Закарпатті навіть діти знають: дельтаплани тут використовують для переправки цигарок через кордон.

І все ж ризик бути спійманими змушує контрабандистів шукати нові, більш безпечні способи доставки незаконних вантажів. Замість дельтапланів вони все частіше використовують безпілотники. Останні тепер безмитно завозять в Україну – нібито для використання в зоні АТО. Однак у Закарпатті у них інше призначення: кожен безпілотник здатний нести на собі 10-15 блоків сигарет. З початку року співробітники Чопського прикордонного загону зафіксували 14 польотів безпілотників і дельтапланів – половину всіх випадків по Західному регіональному управлінню. А не так давно поруч із пунктом пропуску "Ужгород – Вишнє Німецьке" прикордонники затримали чотирьох українців, які перевозили пристрій управління безпілотником: апаратуру, ноутбук, навігатор з GPS. Правда, самого апарату у них не було: той, по всій видимості, вже відлетів до Словаччини. Апаратуру прикордонники вилучили, а от її власників відпустили, адже у перевезенні пристрої керування безпілотником нічого кримінального немає.

– Зазвичай безпілотники літають дуже високо і йдуть на 30-40 км від кордону, куди наша зона відповідальності не поширюється, – розповідає Фокусу Сергій Крень, начальник Чопського прикордонного загону. – Безпілотники не помічають і радіолокаційні станції – для них це занадто маленькі цілі. Вночі їх взагалі не видно, так що ми вгадуємо їх тільки по звуку моторів. Якщо пощастить, помічаємо в прилади нічного бачення.

Поки більшість українських прикордонників покладаються на гострий слух і зірко око, словаки та угорці перехоплюють безпілотники за допомогою спеціальних станцій, що глушать рідні радіохвилі контрабандних літальних апаратів. В Україні ж на її західних рубежах таких станцій практично немає. Так що на даний момент саме безпілотники є найефективнішим засобом переміщення контрабанди.

598 Нелегальних мігрантів затримали прикордонники Західного регіонального управління Держприкордонслужби за шість місяців 2015

Сигаретний Клондайк

 Торік, за даними Всесвітньої митної організації, Україна посіла 2-е місце в світі (після Тунісу) за кількістю конфіскованих сигарет – контрабандних або вироблених нелегально. Цей бізнес надприбутків. На чорному ринку фура з контрабандними тютюновими виробами, що доїхала з України в Італію, приносить не менше 470 тис. Євро чистого прибутку. У рік же, за оцінками Костянтина Красовського, завідувача сектором контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ, контрабандними каналами територію нашої країни залишає від 5 до 10 млрд штук сигарет.

При цьому контрафактних тютюнових виробів серед конфіскованої контрабанди немає. Красовський переконаний: деякі вітчизняні тютюнові фабрики випускають сигарети спеціально для дилерів-контрабандистів. А щоб захистити себе, змінюють якісь елементи в дизайні упаковки. Якщо такі сигарети потрапляють до рук правоохоронців, виробники негайно від них відхрещуються, показуючи силовикам "правильний" дизайн. Деякі, щоб збити з пантелику СБУ та МВС, випускають сигарети іноземних торгових марок. Так, за словами помічника голови Держприкордонслужби Олега Слободяна, робила свого часу Львівська тютюнова фабрика, яка виробляла за ліцензією сигарети білоруських торгових марок.

Незаконному експорту сигарет в ЄС сприяє і українське законодавство. Демид Пашинний, замначальника управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці, каже, що з 2012 року, коли був прийнятий новий Митний кодекс, слово "контрабанда" відносно сигарет більше не застосовується. І якщо хто-небудь везе понад норму, він є лише порушником митних правил. Кримінальна відповідальність за це не передбачена. Людині загрожує лише конфіскація незаконного вантажу і штраф, рівний 100% вартості цього вантажу. Якщо ж виявлять, що людина намагалася обладнати сховок, скажімо, в автомобілі, конфіскують і це авто.

У пошуках контрабаса

– Дешевий товар з Європи не хочеш?

Крім архітектурних та історичних пам’яток гостям Закарпаття місцеві обов’язково запропонують вигідно зробити покупки. Тут, як правило, дешевий товар з Європи не називають "контрабасом", але мають на увазі – своїх, так би мовити, не здаємо. Як правило, точки, де ним торгують, ховаються на базарах і в складських кварталах. Продають тут абсолютно все – від посуду і побутової хімії до дорогого алкоголю, і, як правило, такий товар в 2-3 рази дешевше аналогів в супермаркетах.

Рік тому кореспондент Фокуса прицінювався в одній з таких торгових точок в курортній Сваляві, на ринку біля санаторію "Сонячне Закарпаття". У МАФі на кількох квадратних метрах фактично розташувався супермаркет. Принаймні за асортиментом магазинчик ні в чому йому не поступався: ковбаси, оленина, посуд, миючі засоби, кава, паста, всякі смаколики, елітний алкоголь і т. Д. Практично все з Європи та за цінами, в рази меншим, ніж в супермаркетах.

Щоб перевірити, наскільки закарпатські реалізатори контрабанди злякалися оголошеної владою боротьби з незаконним товарообігом, вирішив навідатися в той диво-магазин.

Мені пощастило. Торгова точка працювала, за рік розширившись на пару квадратів. Асортимент залишився практично той же, за одним винятком – з прилавка зникли віскі, коньяки, горілка та інший алкоголь. Біля магазинчика, як і рік тому, черга.

– Мені б "Джек Деніелс", – запитую напівпошепки продавщицю.

Та витримала довгу паузу, оцінила мене пронизливим поглядом, в якому читалося: "З податкової?".

– Ні, таким не торгуємо, – хоча у відповіді швидше було інше: "Краще перестрахуватися".

Після ревізії я зробив наступний висновок. Принаймні "звідти" потоки контрабанди не вичерпалися. І кришування правоохоронцями реалізаторів контрабанди теж нікуди не зникло. Адже ціни в цьому магазинчику говорили самі за себе. Кілограм хорошою арабіки тут коштує 250 грн, тоді як у київських магазинах – не менше 500 грн. Літр оливкової олії – 120-150 грн (київська ціна – від 200 грн). 0,5 кг італійської пасти – 20-30 грн (у київських супермаркетах – від 50 грн).

Зміною законодавства зупинити потоки контрабанди навряд чи вдасться. Після стрілянини в Мукачеві в закарпатських прикордонних загонах замінили майже весь керівний склад, а загальна цифра затриманих нелегальних вантажів збільшилася в рази. Але середня зарплата прикордонника залишилася колишньою – 2,5-3 тис. Грн – це і є головний привід кришувати контрабанду. І хоча великі ділки зараз залягли на дно, зовсім скоро вони напевно почнуть наводити мости з новими посадовими особами в зелених беретах.