В Україні найвища в Європі частка податків у ціні на бензин – 40%

Згідно з останніми розрахунками, в лютому податки досягли 40% в ціні на бензин, в дизпаливі – 30%.

Про це пише в статті для "Дзеркала тижня" директор "Консалтингової групи А-95"Сергій Куюн.

"За співвідношенням податків на паливо до зарплат та ВВП Україна тепер з великим відривом утримує горде лідерство в Європі", – відзначає Куюн, уточнюючи, що і в минулому році ми "теж не пасли задніх", очолюючи цей рейтинг разом з країнами Східної Європи.

Експерт нагадує, що якщо в грудні 2014 р. падіння роздрібних продажів бензину склало 25%, то в січні – вже 34%, притому, що ціни були нижче 20 гривень за літр.

"Споживання падає, на дорогах стало помітно вільніше, на заправках гуляє вітер. Динаміка очевидна … Не викликає сумнівів, що в лютому ми побачимо новий рекорд" – вважає Куюн.

Виходів із ситуації стільки, скільки і причин зростання цін, – два, пише він. Перший – "одночасно зрозумілий і складний в реалізації": приборкати девальвацію. Другий вихід не менш складний, але хоча б цілком реалістичний: мова йде про податки.

Проте, підкреслює Куюн, питання навіть не в ставці податків, – вони можуть бути високими, і в країнах ЄС вони вищі від українських у кілька разів.

"Але проблема в тому, що там вони працюють на благо суспільства, йдуть на ремонт і будівництво доріг, на розвиток муніципального транспорту. У нас же вони, як і скрізь, стимулюють зростання цін, але в результаті все більше йдуть в кишені кустарних виробників і контрабандистів", – зазначає експерт.

Іншими словами, надії уряду на отримання важких надходжень з палива марні, вважає Куюн. Для того щоб було інакше, потрібно почати збирати податки.

"Але ситуація зі збором паливного акцизу всередині країни не витримує ніякої критики. Весь ринок бачить, хто, куди і скільки, в упор не бачить цього тільки ГФСУ" – пише Куюн.

На екстреному засіданні Асоціації нафтотрейдерів 24 лютого було прийнято рішення розробити детальні пропозиції щодо реформування системи адміністрування акцизного збору, яка буде базуватися на європейській практиці.

Зокрема, вона передбачає створення на НПЗ акцизних і митних постів, електронної акцизної товарно-транспортної накладної, ліцензування торгівлі підакцизними товарами, введення кримінальної відповідальності за незаконне транспортування підакцизних товарів.

Така реформа вимагає часу, тоді як рішення необхідні вже сьогодні. Такими рішеннями повинна стати фіксація акцизу в гривні за курсом 21,7 гривні за долар, на який орієнтується уряд. Також вкрай непродуманим виявився 5% податок з обороту підакцизних товарів, у тому числі і палива.

"Основний результат – "бити" мимо каси знову стало мегавигідно. Таким чином, в ціну цей податок закладений, але знову йде повз бюджету. Значно ефективніше було б обкласти податком АЗС – вона нікуди не дінеться.

Тому Кабмін може і далі "багатіти думкою" про великі бюджетні надходженнях з нафтопродуктів, а може, не чекаючи заздалегідь очевидного провального результату, починати діяти вже сьогодні" – резюмує він.