235 років тому в Ужгороді освятили греко-католицький собор (ФОТО)

Архієрейською Службою Божою відзначили 235 років з дня освячення Ужгородського кафедрального Хрестовоздвиженського греко-католицького собору.

У пятницю, 15 жовтня, її відслужив владика Мілан та помічний владика Ніл із кількома десятками священиків із різних парафій Мукачівської греко-католицької єпархії.

Це так званий День Марії-Терезії. Тодішній єпископ єпархії Андрій Бачинський на знак вдячності за покровительство австрійської імператриці Марії-Терезії освятив собор саме у цей день. Чекали й приїзду на подію високої гості, але імператриця тоді важко хворіла.

Під час наказу (наголос на першому складі, – авт.) владика Мілан згадав, що собор заклали у 1640 році із волі родина тодішніх ужгородських господарів Другетів. У 1644 році будівництву завадила війна між Трансільванією та Австрією. Тому всі роботи вдалося завершити тільки в 1646 році.

Собор спочатку слугував храмом для єзуїтського монастиря, який був у будинку резиденції єпископа. Тільки у 1773 р. Папа Климент  XIV скасував орден єзуїтів, а в 1775 році австрійська імператриця Марія-Терезія видала грамоту, за якою будова єзуїтського монастиря і храм при ньому передавалися Мукачівській греко-католицькій єпархії, яку в той час очолював вже згаданий єпископ Андрій Бачинський. Єпископ перебудував храм відповідно до вимог східного обряду, а ще збудував каплицю Успіння Богородиці. Роботи завершили у 1779 році, а освятили храм 15 жовтня 1780 року, про що свідчить напис латинською мовою на меморіальній дошці під порталом собору.

Владика Мілан наголосив, що маємо дякувати Богу за те, що нині маємо можливість молитися у соборі.

Нагадаємо, що цей храм зберігає й нині чимало таємниць. Останнє відкриття зроблене не так давно. Завдяки європейському гранту впродовж 2010–2013 років реставрувати святилище собору і знайшли унікальні розписи кінця XVIII ст.. Тепер вже відомо, що їх виконав художник Андрій Тртіна. У святилищі собору він працював на замовлення тодішнього єпископа Андрія Бачинського. Фактично, це була остання робота Тртіни. Щодо іконостасу собору, то він є дуже цікавим, і, як свідчать архівні дані, це робота руки Франциска Феха. Іконостас двоярусний (XVII ст.), а от щодо декору, то він орієнтований на міське мистецтво. Це стиль імператриці Марії-Терезії – рококо, але австрійське.