2012-й: конкурси, перемоги, досягнення й трагедії

Традиційно наприкінці року «Замок» згадує найголовніші події  з життя області. Тож пропонуємо разом ще раз пройтися 2012-м.

Люта зима

Січень.

Уже перший день 2012 року приніс сумну новину закарпатським вірянам. На 90-му році життя відійшов до іншого світу протоієрей Йосип Штелиха – почесний громадянин Ужгорода, незмінний настоятель української громади греко-католицького Хрестовоздвиженського кафед­рального собору Ужгорода впродовж багатьох десятків років.

14 січня «відзначився» працівник Ужгородської міськради Михайло Пісняк, який на п’яну голову влаштував стрілянину в одному з кафе. Як повідомляли ЗМІ, Пісняк – син одного з ужгородських банкірів, тобто виявився типовим представником  мажорної молоді. Вже через два дні після інциденту мер Погорєлов «задушевно» поговорив   із хлопцем, після чого той «вирішив» завершити свою кар’єру в міськраді. 

У Боздоському парку  Уж­го­рода спиляли кілька десятків здорових дерев цінних порід. Громадські діячі зчинили чималий галас, почалися численні перевірки законності вирубок. Стверджували, що, удаючи санітарну зачистку, хтось вирішив добряче підзаробити. Утім жодна перевірка порушень не виявила, тож, попри всі старання активістів, ці дії залишилися безкарними.  

Ужгородський футбольний клуб під соусом «повернення до традицій» укотре перейменували – цього разу на «Говерлу». Точніше, спочатку клуб мав перехідну назву «Говерла-Закарпаття», потім «Закарпаття» відпало. Мабуть, на краще, зважаючи на те, що деякі спортивні журналісти погрожували скорочувати дов­железну назву до немилозвучного «Гов-За». Вболівальникам не сподобалося нововведення, і вони навіть погрожували ігнорувати матчі, але згодом змирилися.

Лютий. 

Найпопулярніший закарпат­ський  кондитер Валентин Штефаньо знову відзначився на стезі шоу-кулінарії: виготовив  унікальну 5-метрову шоколадну піраміду, яку представив на святі шоколаду у Львові.

Зима розлютувалася по-справжньому. На перевалах через сніг застрягли десятки вантажівок, чимало сіл відрізало від цивілізації, комунальники були змушені працювати в цілодобовому режимі, а люди замерзали просто на вулицях чи ринках закарпатських міст. Утім надзвичайна ситуація тривала відносно недовго. Вже в 20-х числах різко потепліло, потекло, й МНС-ники згорнули свої «зігрівальні» намети.

Активізувався пресинг Міносвіти на УжНУ, точніше – на ректора Миколу Вегеша. Університет атакували численними перевірками (за три роки їх було 56) і вже на ділі, а не лише на словах вирішили об’єднати із ЗакДУ. Своєю чергою, Вегеш поскаржився на дії Дмитра Табачника президенту та прем’єр-міністру, а колектив університету висловив свою незаперечну підтримку керівникові.   

Абсолютно дика, жахлива історія в Мукачеві. Чоловік заявив до міліції, що 5 днями раніше загубив 5-річного сина, тому має намір спалити себе. Погрозу виконав, а тіло дитини правоохоронці знайшли через два дні. Що насправді трапилося з хлопчиком та його батьком, так і не стало відомо.

Березень.

Закарпаття з офіційним візитом  відвідав прем’єр-міністр Микола Азаров. Візит високопосадовця неабияк розрухав місцеву владу. Дороги відчищали від криги навіть ночами (що стало найкориснішим наслідком приїзду урядовця для звичайних жителів). Прем’єр, крім зустрічей із представниками влади й робочих поїздок, виступив з лекцією для студентів університетів, пообіцяв їм, що тікати з країни після навчання не буде потреби, бо робота всім знайдеться і вдома. Студенти вдали, що повірили.

Прокуратура завершила справу щодо цілої наркоплантації, яку виявили на Рахівщині. Як виявилося, створили її чехи. Під час обшуку в них вилучили 19 600 грамів коноплі й ще 878 кущів на загальну суму – майже 2 мільйони гривень.

Єгипетська прокуратура засудила уродженця Закарпаття Едуарда Чікоша аж до 25 років ув’язнення! Йому загрожувала навіть смертна кара. Чікоша звинуватили в контрабанді зброї. Автомат Калашникова знайшли в багажі ізраїльця, що подорожував автобусом турфірми, якою керував закарпатець. Цього єгиптянам вистачило, аби звинуватити нашого земляка.

Донька генерального директора ПАТ «Закарпаттяобл­енерго», депутата Закарпатської облради від Партії регіонів Василя Ковача (нині він уже нардеп. – Авт.) насмерть збила байкера.

Голос Закарпаття

Квітень.

Продовжилися непорозуміння з ректором УжНУ, оскільки в Миколи Вегеша закінчилися повноваження, а Міносвіти не поспішав призначити в. о., колектив університету самостійно обрав собі тимчасового керівника – Олександра Сливку.

Напередодні Пасхи міністр МНС Віктор Балога привіз на Закарпаття Благодатний вогонь з Єрусалимського храму Воскресіння. Його передали представникам церков в Ужгороді, відтак розповсюдили по всіх храмах області.

А люди вправлялися в найоригінальніших писанках. У центрі Ужгорода встановили велетенське розмальоване яйце заввишки близько 3-х метрів, а в кузні «Гамора» викували 4-кілограмову писанку із заліза. 

Короткометражний фільм «Montjoie», відзнятий в Ужгороді, став офіційним учасником Cannes Court Métrage – Каннського фестивалю короткометражних стрічок.

Помічник прокурора Вино­гра­дівського району Едуард Зузак спричинив ДТП, в якій загинуло двоє чоловіків. Сам винуватець опинився в лікарні з важкими травмами. Очевидці стверджували, що Зузак був нетверезий. Утім офіційно цієї  інформації не підтвердили.

Гандбольний клуб «Карпати» вперше в своїй історії став чемпіоном України.

Травень. 

Усю весну закарпатці вболівали за долю закарпатської співачки Ангеліни Моняк, яка стала «зіркою» музичного телевізійного шоу «Голос країни». Зрештою, дівчина з потужним оперним голосом дійшла до фіналу змагань, де програла битву за головний приз. На батьківщині її, втім, вітали як переможницю. Ангеліна давала інтерв’ю, збирала прес-конференції й навіть зустрілася з губернатором області. Нині дівчина веде прогноз погоди на телеканалі «Тоніс».

Міністерство освіти нарешті отямилося й згадало, що головний виш Закарпаття «знеголовлений». В.о. призначили Віталія Ніколайчука, котрий тут же почав мститися колишньому ректору й подав на нього до суду.

2337 людей узяли участь  у виготовленні домотканого рушника на фестивалі «Берлибаський бануш».

Ужгородська «Говерла» достроково вийшла до Прем’єр-ліги України. Це підвищення стало для команди 5-м в історії.

На території  Закарпатського окружного адміністративного су­ду знайшли вибухівку. Міліці­о­нери відразу ж кваліфікували зло­чин як замах на теракт. «Пекельну машинку» в еквіваленті 200 г тротилу ліквідували сапери.

Червень.

Цей місяць пройшов під знаком Євро ’2012. І хоч Закарпаття було трохи збоку футбольних баталій, але деяку участь у найбіль­шому спортивному турнірі в історії України брало. Через нашу область на чемпіонат їхали закордонні вболівальники. В Ужгороді діяла відкрита фан-зона в амфітеатрі, а на шляхах з’явилося чимало машин із прапорцями України. На жаль, наші футболісти не виправдали такої палкої підтримки й вилетіли зі змагань уже після обов’язкових трьох матчів.  

У Москві затримали й відправили до слідчого ізолятора відомого Закарпатського громадського діяча Олександра Солонтая. Його взяли просто в аеропорту «Домодєдово» – до столиці Олександр приїхав читати лекції й несподівано дізнався, що є небажаним гостем у сусідній країні.

Надзвичайно оригінальний факт хабарництва зафіксували правоохоронці. Декану економічного факультету УжНУ Василю Мікловді студенка презентувала «букет», «квіточки», якого були скручені з купюр різного номіналу. Всього «букетик» потягнув на 1200 доларів. Згодом на декана написали заяви ще кілька студентів.  

Тунель до Євросоюзу

Липень.

Місяць розпочався з безглуздого, й від того ще жахливішого нещасного випадку в Ужгороді. 16-річна дівчина, яка відпочивала з подругою на річці Уж, загинула від удару струмом. Виявилося, смертельний розряд прийшов від увімкненого насосу, яким закачували воду до надувного басейну.

Авіакатастрофа на Великоберезнянщині. Впав літак з трьома прикордонниками, які відстежували нелегальні канали. Загинули всі троє членів екіпажу.

У Мукачеві нарешті запрацював довгоочікуваний завод «Флекстронікс». Узялися будувати його дуже давно, однак через фінансову кризу 2008 року роботи призупинили. Відновили їх інвестори значно пізніше. І, нарешті, відкрили підприємство 12 липня.

Неймовірну наївність продемонстрував відомий акордеоніст Ян Табачник, який дозволив двом закарпатцям обдурити себе на 300 тисяч доларів. Упродовж 6 років наші земляки видурювали в музиканта гроші нібито на зведення будинку в Шаяні.

Проте їм далеко до «колег-злочинців», які прорили тунель під україно-словацьким кордоном! Ця подія стала головною кримінальною новиною року і шокувала розмахом і зухвалістю обидві країни.

У липні завершилася  тривала епопея з будівництвом на території Закарпаття 360 міні-ГЕС. На відповідне рішення облради подали до суду громадські активісти, вважаючи, що ухвалили його з порушенням законодавства. Феміда визнала претензії позивачів справедливими й скасувала рішення облради.

Серпень.

Восьмеро закарпатських заробітчан, які їхали до Росії мікроавтобусом, потрапили в ДТП під Псковом. На щастя, після лобового зіткнення всі лишилися живі. Літаком постраждалих доправили до Ужгорода в місцеві лікарні.  

Черговий скандал в Ужгороді: історичну будівлю в центрі – комплекс «Корона» – продали на безконкурентних умовах неві­домій фірмі за трохи більше ніж 8 мільйонів гривень. Хоч раніше представники влади заявляли, що планують уторгувати за будівлю до 46 млн. Численні протести, суди й вимоги скасувати продаж реального результату досі не дали.

Курйоз у Закарпатській  міліції. Нові шеврони на їхній формі, які мали зображувати герб області, виявилися бракованими й нагадували незрозумілу тварину з великим пузом. Завдяки цьому правоохоронці області стали на деякий час «зірками» Інтернету.

Вересень.

І знову зміни в УжНУ. Новим  в. о. ректора університету призначено Федора Ващука. Втім воно було секретом Полі­шинеля – у тому, що саме ця людина зрештою керуватиме вишем, мало хто сумнівався ще на початку року, коли розпочалися напади на Миколу Вегеша.

15 вересня пішов із життя народний художник України, лауреат Шевченківської  премії Юрій Герц. Відомому митцю було 80 років.

Удруге поспіль в Ужгороді відбувся чемпіонат України з фехтування. І вдруге ж рідні стіни допомогли стати переможцем закарпатському фехтувальнику Анатолію Герею.

Вибори й вибори

Жовтень.

Досягли апогею внутрішні конфлікти в Ужгородській міській владі. Наслідком стало звільнення її секретаря Віктора Щадея та відпустка з дальшим імовірним звільненням першого заступника мера Віктора Трикура. Щадею допомогли «піти» депутати фракції Партії регіонів. Нагадаємо, до цієї ж сили належить і сам мер міста.

Українські кіношники завершили зйомки першого вітчизняного фільму жахів 3D. Стрічка називається «Синевир» і має вийти у прокат наприкінці січня.

Напали на начальника управління лісового господарства області Ігора Фізика. Держслужбовцю підірвали двері! Постраждалий заявив, що підозрює, хто його «замовив», і розповів про це правоохоронцям. Наразі справа ще не завершена.

Головною подією жовтня, безумовно, стали парламентські вибори. У 6 закарпатських мажоритарних округах успіх 50х50 поділили представники Партії регіонів і Єдиного Центру. Та чи не найбільше вибори запам’ятаються цифрою 200. Саме стільки за голоси, за численними недоведеними правоохоронцями твердженнями, платив в Ужгородському окрузі провладний кандидат, який і виграв перегони.

Листопад. 

А початок листопада вже вирізнився спробами змінити результати голосування. У Хустському окрузі провладний кандидат не захотів змиритися з поразкою й добивався змін за схемою, випробуваною на інших округах країни, – скасуванням голосування на дільницях, де програв. Перемога Степана Деркача над Павлом Балогою була вже зовсім близькою, коли в справу втрутився суд, який заборонив скасовувати підсумки на кількох дільницях. Як наслідок, Павло Балога переміг.

Заступник прокурора області Віталій Мухін подав у відставку, пропрацювавши на посаді трохи менше, ніж півроку. Нібито через сімейні обставини. Однак за кілька днів в ефірі телеканалу TVi «кримінальний» журналіст Олег Єльцов заявив, що Мухін пішов, бо його впіймали на гарячому під час отримання хабара, але не відкрили справу, а просто «попросили». Якщо вірити Єльцову, «Мухін не соромився брати 300–400 доларів і при цьому не «вирішувати питання».

Жахливе ДТП біля Хуста. П’яний, за твердженнями численних свідків, начальник Хустської філії ПАТ «Закарпатгаз» Павло Нагірний, урізався в зустрічну машину: загинули 7-річна дів­чинка та її мати, ще двоє дітей зазнали серйозних травм. Після аварії Нагірний переховувався в Берегівській психлікарні, стверджуючи, що має стрес, і вимагав підписки про невиїзд, а не перебування в СІЗО. Нині чекає на завершення слідства таки в ізоляторі: апеляційний суд відмовився його випускати. 

Нарешті вирішилося питання щодо керівництва УжНУ. 22 листопада відбулися вибори ректора університету. Абсолютно прогнозовано перемогу здобув Федір Ващук, який набрав 193 голоси. Теоретично Міносвіти могло призначити й Володимира Смоланку, котрому дісталося понад 30 %. Однак інтриги не сталося: Ващука дуже швидко затвердили на посаді.

Грудень.

Колишній губернатор Закарпаття заявив, що його сина Олексія, який, за офіційною версією, покінчив життя самогубством, стрибнувши з ужгородської 16-поверхівки, насправді вбили таємничі дуже впливові вороги сім’ї. Різак наполіг на ексгумації тіла й повторній експертизі. В її висновках – підтвердження, що причиною смерті стали численні травми, яких можна було зазнати через падіння з великої висоти. Тіло знову поховали, але Іван Різак попросив нинішнього губернатора Олександра Ледиду гарантувати, що віддали землі таки його сина, і пригрозив імовірними наступними ексгумаціями.   

Цілою хвилею пройшовся червоний півень автомобілями! Спочатку спалили машину прокурору Мукачева Руслану Біловару, причому на сам день юриста. Потім без авто лишився депутат Мукачівської районної ради. А невдовзі хвиля підпалів дісталася й Ужгорода – постраждала машина заступника мера міста Юрія Белякова. Та й загалом цього року підпали засобів транспортування стали дуже «популярними». Раніше згоріло кілька автомобілів місцевих бізнесменів, головного ужгородського «даішника» а також члена виконкому ужгородської міськради Маргарити Мощак.

Ужгород «запустив» оптимізацію медичної галузі. Хоча, по суті, вона зводиться до скорочення 80 лікарських посад. Однак влада й медичне керівництво переконані, що крок потрібний, бо дозволить витрачати більше на медикаменти й харчування, а сама «оптимізація» відбудеться доволі безболісно.

Ну, а як грудень і високосний загалом завершаться, всі знають і без нашої допомоги: святкуваннями та побажаннями на рік наступний. Ми ж сподіваємося, що всі ваші бажання здійсняться! Гарних свят!